Розділ І , глава 1 -- - 37
християнського світосприйняття , - пише Н . Яковенко , - є язичницькі ремінісценції знаменитого « Слова о полку Ігоревім » ( кінець ХІІ ст .): автор практично не апелює до християнської символіки , натомість розлого покликається на поганську ( язичницьку . - А . Б .), згадуючи Даждьбога , Велеса , Хорса , Стрибога та ін .» 12 . Після хрещення Русі язичництво взагалі перетворюється на домашню релігію , тим самим негласно опонуючи офіційній церкві . « Впродовж усього періоду Київської Русі , - за словами М . Поповича , - християнізація краю залишалась достатньо поверховою . Церква намагалася оволодіти хоча б головною сферою приватного культового життя - обрядами ініціації та поховальним » l3 . Чимало дорікань на свою адресу чули напівхристияни - напівязичники з амвонів Київа , Чернігова , Новгорода , Володимира та інших міст .
Особливості антиязичницької політики західної та східної християнських церков ще мало вивчені , а тому зупинимося на деяких достатньо красномовних , на наш погляд , фактах .
Відомий римський папа Григорій ( 590- 604 ), розуміючи всю складність проблеми подолання язичницьких вірувань , рекомендував англійським священикам обережно вести наступ на язичництво , бо зайвий поспіх , на його переконання , може зашкодити головній меті - добровільному й осмисленому сприйняттю істин християнського вчення . Одна з порад первосвященника така : оскільки язичники мають звичай приносити у жертву своїм ідолам тварин , то не забороняти їм це , а запропонувати збиратися у дні християнських свят , м ' ясо жертвених тварин вживати « для власного харчу во славу Господа і за все його дякувати ». Приписи понтифіка , мабуть , далеко не скрізь ретельно виконувалися , але їх наявність досить показова : йшли пошуки найефективніших засобів у протиборстві з язичництвом .
Інший приклад з життя однієї з провінцій християнської ойкумени . Абатиса Марксуїта , засновниця вестфальського монастиря , у середині Х ст . дозволила залежним селянам на Трійцю влаштовувати процесії , замість язичницьких обходів ланів , щоб врожай був кращим . Виходило , що зовні язичницький обряд начебто б зберігся , але наповнився християнським змістом .
Церква прагнула опанувати також соціальною символікою феодального суспільства , що зберігала язичницьке коріння . Основою західноєвропейської моделі феодальної ієрархії був , зокрема , ом-
12 Якавеuка Н. Нарис історії України з найдавніших часів до KillWl ХУІІІ ст . - К : rенеза , 1997 . С . 35-36 .
13 Папавич м.в . Нарис історії кулЬ1УРИ України . -К : Наукова думка , 1999 . С . 82 , 110 .