Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 37

Розд і л І , глава 1
--
36
т и д о раю. Але о б ' єктивно утвердження християнської етики сприяло
духовному оздоровленню людського суспільства і завдяки цьому покра­
щанню буття на цьому світі.
Так поступово сформувався тогочасний суспіл ьний ідеал, під яким
давньоруські мислител і розум іли моральну досконалість (у християнсь­
ких доктринальних межах), що, вважали вони, спроможна навести зраз­
ковий лад у всіх сферах життєдіял ьності . Інакше кажуч и, відхилення від
визнаних моральних норм - то великий гріх.
Отже, в давньоруській духовній культурі ХІ - ХІІІ ст. протистояли
одна одній дв і протил ежних ідеологічних системи у рел і гійній оболонці :
язич ництво, яке вже не в ідпов ідало новим історичним умовам, але мало
м і цне корі ння у традиційній народні й св ідомості, та християнство, яке
спиралось на кардинально інший св ітогляд, більш прогресивний на той
час.
Яким же чином долалося це протистояння? Чи знайдено було шлях,
йдучи яким можна у никнути небезпечної соціальної конфронтації й во­
дночас переконати суспільство в очевидних перевагах християнства? Цей
нелегкий процес мав свою специфіку в кожн і й країн і , проте типологічно
Західна та Східна Європа обрали різні способи переходу від язичництв а
до християнства. В ел ике значення для Київської Рус і, зокрема, мала та
обставина, що вон а прийняла християнство, по-перше, на к ілька стол іть
пізніше за з ахідноєвропейських сусідів, а по-друге, з візантійського (а не
римського) джерел а.
Західна Європа на перших порах теж стикнулася із язичницькою
протидією. Французький єпископ Григор ій Турський (УІ ст.), наприклад,
неодноразово виступав проти аріан (теч ія у християнстві ІУ - УІ ст. ) ,
які поперемінно в ідвідували церковні служби та язичницькі капища.
Ісл андськ і саги також повідомлял и про людей « з м ішаної в іри» , що по­
клонялися Христу, а у важких ситуаціях зверталися по допомогу знову
до язич ництва. Нав іть король англів Редвал ьде в одному храм і тримав
два в івтар і : для християнської та язичницької служби, в залежності від
потреби. В Англії в V УІ ст.! м ісцям и взагал і спостерігалося тимчасове
повернення населення до поки нутих святил ищ.
Аналогічні явища властиві й К иївській Рус і . Так, у Новгороді простий
люд прогнав владику Арсенія через те, що той не зміг забезпечити належ­
ну погоду для хліборобів, а у Володимирі кн. Андр і й Боголюбський по­
збавив єпископської кафедри Леона, оскільки він не дозволяв їсти м ' ясо
по середах і п ' ятницях І І . «Яскравим феноменом поверхового закорінення
-
11
Соловьев с. м.
Сочинения: В 1 8 т. - М. : МЬІСЛЬ, 1 988. Т. 3-4. С. 56-57.