Розділ І , глава 1 -- - 35
ЙОГО визначальними принципами стали право , мораль , справедливість , рівність , взаємоповага та взаємодопомога ( звичайно , семантика цих понять мала історично обмежені форми і значно відрізнялась від сучасних тлумачень ). Основоположник російського лібералізму , видатний учений
Б . Чичерін , який після тяжкої хвороби , коли він знаходився на межі між життям та смертю , став віруючою людиною , зазначив : « ... первісні релігії були одкровенням Бога у природі ; християнство є одкровенням Бога у моральному світі ; нарешті , релігія Духа ( майбутня форма віри . - А . Б .) має бути одкровенням Бога в історії ... » 9 . Дійсно , якраз моральність і стала ядром соціальної концепції християнства .
Християнство докорінно змінило сприйняття природного й соціального світу . Відповідно до цього вчення , все навколо створене Богом і підкоряється у своєму існуванні та розвитку божественному задумові . Причому , людині , за умови додержання усіх заповітів Ісуса Христа , призначене у потойбічному світі вічне блаженство у райському саду . Таким чином , людина , по-перше , була відмежована від природи , а по-друге , її власна воля отримувала певний ступінь свободи , однак людина несла за свої дії особисту відповідальність перед лицем Господа .
Християнське віровчення , повільно витісняючи язичницькі погляди , формувало новий світогляд , що майже неподільно панував і в Росії , і в Україні дО ХУІІІ ст . Ця концепція визначала стійку систему цінностей , пропонувала своїм адептам притягальну модель причинно-наслідкових зв ' язків та власну трактовку змісту земного й потойбічного життя . Тим самим вона значно полегшувала людині орієнтацію у найскладніших ситуаціях і соціально-політичних колізіях , надавала значимість людському існуванню , що , без сумніву , примножуваЛ0 сили кожного індивідуума і долати труднощі , і розуміти , чим вони викликані .
Вчення Христа вперше дохідливо пояснило , коли виник · світ , як він побудований , у чому його сутність , місце людини у Всесвіті . Встановлювались норми поведінки , що відзначалися певною гуманністю і забезпечували стабільність суспільних відносин . Д . Лихачов писав : « Страх перед стихійними силами природи , типовий для язичництва , в основному пройшов . З ' явилась свідомість того , що природа дружня людині , що вона служить їЙ » IО . Християнська церква вчила віруючих нехтувати земними благами і впродовж земного відтинку свого життя неухильно слідувати Ісусовим настановам , щоб після смерті потрапи-
9 Чu черuн Б.н. Курс государственной науки : В 3 Т . - м ., 1896 . Т . 2 . С . 418 .
10 ЦИТ . за : Брайчевський МІО . Утвердження християнства на Русі . - к .: Наукова думка , 1988 . С . 225 .