Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 35

Розділ І, глава 1
--
34
вимагали відповідної шани. Язичницькі вірування і на даній стадії м али
сильне м істичне підrрунтя . Головне полягало у тому, що у дохристиянські
часи надприродні сили (Род чи упирі) протистояли людині і вона не Mor­
ла передбачити їх поведінку або вплинути на неї. Милість чи шкода з
їх боку мали вочевидь ситуативний характер і не в кладалися у будь-яку
логічну схему довготривалої дії.
Третя стадія характеризувалась упорядкуванням язичницького пан­
теону (Перун, Даждьбог, CBapor, Хорс, Стрибог, Велес), що свідчило
про здобуття рел ігійною свідомістю Toro історичного періоду певної
системності стосовно « функціональних компетенцій» окремих богів
і мотивації їх дій, а також комплексу призв істок щодо їх настроїв або
намірів. Містична сутність в ірувань збереглася (магічні обряди, жертво­
принесення тощо), але помітно послабшала.
Після прийняття християнства церква, п ідтримувана державою, до­
кладала великі зусилля по викоріненню язичництва, діючи проповіддю,
примусом, а то й збройною силою. Але багатовікові традиції, залежність
від природи (неврожаї, голод, стихійні лиха, епідем ії) змушували лю­
дей, пристаючи до нової віри, на всяк випадок не залишати стару. Це
спостерігалось я к у Західній Європі, так і в Київській Русі . Однією з
причин цупкості язичництва, на думку А . Гуревича, була не тільки зви­
чайна інерція мислення : за язичницьким культом « крилася деяка система
уявлень і навичок мислення , в ідносно незалежна від віри у те або інше
божество, і викорі нення святилищ, зам іна язичницьких свят церковними
самі по собі ще не вели до відмови населення від традиційних поглядів
на світ і сили, що ними правлять» . Розкриваючи ці традиційні погляди,
А . Гуревич дал і писав : « Ця участь у пульсації всесв іту, що виявлялася
я к у постійному впливі природи на людину, так і такому ж необхідному
уі в пливі на хід природних речей за допомогою цілої системи надпри­
родних засобів, є не що інше, як магія. Магічне ставлення до світу було
в період paHHboro Середньов іччя не простим « пережитком» язичництва,
а важливою рисою світогляду і практики сільського населення» , то була
« м агічна картина св іту» 8.
Що ж принципово HOBoro, раніше не відомого принесло із собою
християнство у духовну культуру людства? В иникло воно закономірним
шляхом я к ідеологічна в ідповідь на перетворення родо-племінних
об ' єднань первіс них людей у соціальну єдність або суспіл ьство HOBoro
типу. Це суспільство будувалося на зовсім інших засадах, ніж плем 'я, а
8 Гуреви'l А.я. СреднсвеКОВЬІЙ мир: КУЛЬ'l)'ра безмолвствующего большинства.
Искусство, 1990. С. 47-48.
-
М.: