Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 34

Розд і л І , гл а в а
1'
--
33
Страх перед могутніми силами природи, загалом фатал істичне с прий­
поді й (<<Чому бути, того не минути» ), що деякою м ірою компенсу­
JIi\JI О С Я надією на заступництво душ предків, одухотворення усіх проявів
I І р И р ОДИ , включаючи фауну і флору, їх м іфологізація - такі засадничі
Р И С И язичницької свідомості . Це зовсім не означає, що східні слов ' яни­
)І ' І И ' І І І И К И постійно відчували над собою дамоклів меч невблаганної дол і :
« І І а В С Я КУ біду страху н е напасешься» - стверджує старе присл і в ' я ,
в і до(і ражаючи лякливий оптим ізм ті єї далекої доби.
) �PYI'a стадія язичництва значно відрізнялася від першої: відбувся
I l с р с х і д «від « чуттєво-надчуттєвого» типу надприродного (фетишизм,
тотем і зм, анім ізм) через демоністич ний тип, провідною ідеєю якого є
в і ра в духів, до теїстичного типу надприродного, в центрі якого перебуває
l І о стать бога»6, Названі зрушення пояснювались, на думку Б . Рибакова,
« переходом в ід господарства, що привласнювало, до гос подарства, яке
в иробляло»7, що стався на межі кам ' я ного в і ку. Землеробство незрівнянно
б і льше з алежало в ід природно-кліматичних умов, ніж полювання і зби­
ральництво. А отже, зважитись самостійно виробляти потрібні для жит­
тя продукти можна було тільки за умови набуття до статньої суми знань,
Звичайно, ці знання були ще дуже далекі від наукових, але й значно
віді йшли від попередніх уявлень і тому надали можлив ість підняти на
принципово новий рівень го сподарс ькі заняття .
І нша ступінь св ітопізнання і сформована на його основі господарсь­
ка діяльність закономірно співв ідносилися із рел ігійно- м і фологічними
уявленнями про існування на небесах всемогутнього бога, від вол і я кого
залежить усе, що відбувається навкруги . Тепер, на новому етапі земної
історії, одних фізичних сил та спритно сті виявлялося недо статн ьо для
досягнення бажаного результату : мало було добре обробити rpYHT, вчас-
1 1 0 пос іяти, прополоти і Т.д, - доля врожаю залежала, мабуть, б ільшою
м ірою від кіл ькості опадів, сонячних днів, температурних коливань
тощо.
Раніше м исливець, як частина природи, приносив жертви П духам ,
аби вони не заважал