Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 33
Розд іл І . глава
1. ---- 32
другого не означав в ідмирання попереднього, - відбувалося нашаруван
ня нових переконань на старі, їх складна дифузія.
На першій стадії люди у своїй свідомості не в ідділялись від природи,
вважаючи себе гі органіч ною часткою. « В моделі світу, яка вироблялась
на основі найдав ніших м іфологічних уявлень східних слов ' ян, світ люди
ни в иступав як світ природи, - писав Н. Литвин. - Не лише земне буття
людини уявляло сь нев іддільним від природи, але й світ боже ственного
сприймався як природний» з. Люди, як тварини і рослини, і нстинктивно
пристосовувал ися до наявних умов, але у них засоби адаптації з часом ста
вал и все до сконалішими, а реакція на св іт все усв ідомленішою, хоч про
грес у даному напрям ку був надзвичайно повільним. Російський історик
першої половини Х І Х ст. Т. Грановський зазначав : «У дитинстві народів
життя, зв ' язане природою , звичаєм, в ірою, тече тихо й одноманітно; одн і
установи т а ідеї переходять від покол іння д о покоління, і нечисленні
зміни відбуваються так поступово, так несвідомо для народу, що майже
не становлять предмета для історії . . . »4. Ту ж особл ив ість стародавньої
св ідомості виділяв пізніше П . Мілюков, вказуючи на « стихійність» і
« напівсв ідомість» історичних процесів, «розвиток і загальний хід яких
визначалися не св ідомим вибором або р ішенням суспільства чи його
представників, а внутрі шньою тенденцією цих процесів і зовніш нім
середовищем» S .
Люди у сиву давнину не л и ш е присто совувал ися д о об ' єктивних об
ставин існування , але й були невільними учасниками жорстокої боротьби
за виживання, природного процесу відбору lІаЙжиттєздатніших. Тому до
найважливіших я костей людини стародав нього св іту належал и : фізична
сила, витривал ість, с притність, вправність тощо, обов ' язково доповнені
вм інням знаходити якесь порозуміння із духами недружнього довкілля .
М іфологічна свідом ість породжсна недосконалими знаннями про
світ та м ісцс у ній людини, а зро стаюча потреба зрозуміти те й інше
зумовила в іру у надприродні сили, як;і на'lсбто керують усім на земл і .
Поклоніння їм (духам, упирям, берегиням), складний набір в ірувань й
обрядодійств - це те, що, на дум ку наших далеких предків, допомагає
дещо нейтрал ізувати зл і наміри нсвидимих сил або випро сити у них тим
часову прихильність.
3 Литвин н.м О ссмантике сада в древнсрусской культуре /І ДуховнWI культура населения
УкраинЬІ с древнейших времен. - К: Наукова думка, 1 99 1 . с. 1 05 .
4
5
Грановский
т л. Лекции по истории средневековья. - М . : Изд-во А Н ссср, 1 96 1 . с.45.
Мuлюков п. н.
1 995. Т. 3 . С. 5-6.
Очерки по истории русской КУЛЬТУРЬІ : В 3 Т. - М . : Изд. группа «Прогресс»,