Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 371

Розділ V. гла ва 2
--
3 70
рега» ( 1 847 - 1 85 0) . Європейські революції 1 84 8 - 49 рр. він спочатку
сприйняв за соціалістичні й сподівався, що вони суттєво полегшать
становище народних мас, оздоровлять духовну атм о сферу на Заході та
сприятимуть утвердженню принципа соціальної справедливості. Поразка
революцій викликала «духовну кризу» Гер цена, а безпощадна розправа
з п овсталим народом переконала його в тому, що буржуазний шлях
розвитку безперспективний. Виходячи з цієї історично зумовленої тези,
Герцен заявив, що буржуазія займає « проміжне становище», знаходиться
«м і ж минулим і майбутнім» 86, тобто між феодалізмом та соціал ізмом,
тому що позбавлена креативного начала.
На межі 1 840 - 1 85 0-х років Герцен почав розробляти теорію «рус­
ского социализма» . Н. П ірумова так пояснила причини герценовських
зусиль щодо підготовки самобутньої соціалістичної програми :
« Проблема протиставлення Рос ії Заходу виникла з початку зародження
російського утопічного соціалізму. Для Герцена вона полягала в ранніх
роздумах про шляхи буржуазного прогресу, в опрацюванні власної точ­
ки зору на особливості російського селянського світу, в спробах при­
стосування соціалістичної думки до умов р осійської діЙсності» 8 7. Сама
ідея соціальної справедливості, її р із новиди у вигляді соціалістичного чи
комуністичного вчення, безумовно поділялись Герценом та Огарьовим,
проте західноєвропейська дійсність не змогла продемонструвати їм
надійних сил та способів для реалізації благородної мети.
Незавершеність процесу становлення буржуазного суспільства Європи
не дозволила Герцену глибше розібратися у завданнях, що стояли перед
революціями кінця 40-х років щодо трансформації капіталістичного
ладу. Російський м ислитель, однак, ясно побачив одну з головних
суперечностей нової соціальної системи, що полягала в наростанні
антагонізму між буржуазією та робітничим класом. Зафіксував Герцен і
той безрадісний факт, що свідомість європейців ще не на боці соціал істів .
А тому, писав він у л исті дО М. Бакуніна ( 1 869 р.), вибухом, революцією
буржуазний світ не зруйнуєш, бо в і н не вповні себе пережив : « Стари й
порядок речей, м іцніший визнанням його, ніж матеріал ьною силою, щ о
його підтримує» . Не поділяючи безоглядну революційність Бакуніна,
Герцен писав: « Петрограндизмом соціальний переворот далі каторжної
Гер цен А . И О буржу азной Европе /! Л ите ра1)'рное наследство. Т. 63: Герцен и Огарев.
ВЬШ. 1 . - М.: Изд-во АН СССР, 1 953. С. 1 08; Болебрух АГ А.и. Герцен в русской общественной
МЬІСЛИ середины ХІХ в. // Вісник Дніпропетровського ун іверсите1)'. Історія та археологія. 1 999.
86
N�
5. С. 4 1 -48.
87
Пuрумова н. м «Русский социализм» АИ. Герцена // революционеры и либералЬ1 в
- М.: Наука, 1 990. С. 1 14-1 1 5 .
России.