Розділ V. гл ава 2--------------------.:.... '-3 69
( 1811- 1848) в рецензії на роман Е. Сю « Парижские тайньш показав; як буржуазія обманом затягла народні маси Парижа у революційні баталії
1830 р., а потім підступно скористалась їх наслідками. « А між tим; '-, писав великий критик,- уся ця історична комедія була розіграна-і ' ім ' я народу і для блага народу!» 83. Цим фактом Бєлінський наочно продеМОli� стрував протилежність інтересів тогочасної буржуазії та робітничого класу, представників інших пригноблених верств Франції.
Докладаючи великих зусиль на боротьбу з феодально-кріпосницьким ладом Росії, радикальні демократи не бачили виходу і в буржуазній системі Західної Європи. Російські та європейські прогресивні мислителі добре розуміли переваги нового етапу людської цивілізації, що змінив собою середньовічні традиції, однак бачили кричущу соціальну несправедливість, що приніс буржуазний устрій. Аналізуючи ситуацію у Франції у зв ' язку із революцією 1830 р., Бєлінський писав: « Французький пролетар перед законом рівний із найбагатшим власником( proprietaire) і капіталістом... але біда у тому, що від цієї рівності пролетарю нітрохи ' не легше. Вічний робітник власника та капітал іста, пролетар увесь ' у йоrо владі, увесь його раб, бо той дає йому роботу й довільно призначає ' за неї плату. Цієї плати бідному робітникові не завжди вистачить на денНу їжу та на лахміття для нього самого і для його родини; а багатий власнi:t:k з цієї плати бере 99 відсотків на сто... Добра рівність!» 84. Кавелін згадувів, що Бєлінський в одній розмові з Грановським сказав, що Росія, можливо, краще вирішить соціальне питання, коли покінчить з капіталом t ' приватною власністю85
..
Впритул познайомився з буржуазною Європою 0.1. Терцеь
( 1812- 1870), коли в 1847 р. емігрував із Росії. Він заснував)!
Лондоні вільну російську друкарню, видавав « Полярную звезду »' та
« Колокол », в яких піддавав нещадній критиці кріпосницьку дійсність і самодержавний режим Росії. Він побував у Франції, Італії, Швейцарії та інших країнах і був вражений повсюдним поширенням міщанської моралі, гостротою соціальних колізій, розколом суспільства на багатих і бідних, пануванням « грошового мішка ». Роздуми про побачене ' Герцен виклав у книгах: « Письма из Франции и Италии »( 1847) та « С того бе-
83 Белuнский В. г. Полн. собр. соч.: В ІЗ т.- М.: Изд-во АН СССР, 1953-1956. Т. 8. С. 171;
Иллеpuцкuй В. Е. Революционная историчеСК811 МЬІсль в России( Домарксистский период)'.- М.: МЬІсль, 1974. С. 92-93.
84 Белинекий в.г. Полн. собр _ соч. Т 8. С 171-172 _
85 Каflелuн к. д. Воспоминания о В. Г. Белинском // Кавелин к ' д. Наш умственныІ строй... С. 270.