Розділ V, глава 2-- 367
ДО ЦІЄІ течії суспільної думки належали блискучі публіцисти і мислителі( в. г. Бєлінський, 0.1. Герцен, мл. Огарьов, м. в. Буташевич-Петрашевський, Д. Д. Ахшарумов, С. Ф. Дуров, М. О. Момбеллі та ін.), які своєю « господствующей осью »( Герцен) вважали розробку та утвердження в Росії ідеалу соціальної справедливості й захист життєвих інтересів народних мас, передусім трудящих верств(<< наше отношение к русскому народу, вера в него, любовь к нему », за словами Герцена). Теоретичною основою суспільних поглядів радикальних демократів були західноєвропейські соціалістичні вчення ХІХ ст., а також філософія Гегеля, його діалектика, яку Герцен називав « алгеброю революції », оскільки вона обrрунтувала неухильний рух суспільства до більш досконалих форм. Формула Гегеля « все разумное действительно и все действительное разумно » накреслювала для людства такі контури майбутнього, коли все найкраще зможе без зайвих зусиль бути впровадженим у життя, стати « дійсністю », а « дійсністю » буде лише все « розумне » і доти, доки воно залишиться розумним. в. Бєлінський на початку 1840-х рр. зрозумів слова Гегеля буквально: все, що виникло в результаті історичного розвитку(<< действительное ») є розумним, а тому слід сприймати його як неминуче явище. На цій підставі Бєлінський в ряді публікацій(<< Бородинская ГОДОВЩИНЮ >, « Горе от ума », « Менцель- критик Гете ») заявив про своє « примирення » з російською кріпосницькою дійсністю( ті статті Грановський назвав « гадкими, ПОДЛЬІМИ »), але, на щастя, він швидко усвідомив, що необдумано припустився страшної помилки(<< горячка и помешательство ума », « мерзость »).
Мета, яку висували радикальні демократи у своїй діяльності, зумовила розширення ними тематики власних зацікавлень за рахунок економічних, соціальних, політичних і Т. Д. питань, усіх сфер суспільного життя, що впливали на добробут та гармонійний розвиток кожної людини, незалежно від її становища і походження. До цього спонукали також ідеї теоретиків утопічного соціалізму ш. Фур ' є, А. Сен-Сімона, Р. Оуена, п. Леру, праці яких ретельно вивчали й активно пропагували радикальні демократи Росії. Утопічно-соціалістичні ідеї, генетично пов ' язані з досягненнями філософії ХУІІІ ст., у суспільно-політичних поглядах представників даної течії нерідко перемежалися з просвітительськими положеннями.
Якщо порівняти соціальний світогляд лібералів та радикальних демократів, ми виявимо чимало співпадінь: ті й інші вимагали докорінних