Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 367

Розділ V. глава 2 -- 366 різного роду приписних робітників (шахт, фабрик, заводів тощо), удільних хліборобів, військових по селян і Т.д. Таким чином, робив в ін висно­ вок, «держава привласнює собі майже без винагороди працю в ільних людей, порушуючи тим самим основні поняття про справедливість, найбеззаперечніші громадянські права - і на додаток сама зазнає від того великих збитків» . Необхідність скасування «державного кріпосного права» , запевняв Кавелін, випливає не лише з того, що воно суперечить засадам сучас­ ного розуміння права, але й новітнім уявленням про економічні закони. « У наш час, - говориться в статті , - всіма визнано за безперечну істину, що уряду не варто займатися жодним промислом, жодним « изделием » , жодним « заготовлением хозяйственнЬІМ образом» , тому щ о такі операції, в остаточному висновку, завжди, неодмінно приносять уряду, а отже і державі не прибуток, а збитки» . В иходячи з цього, Кавелін пропонував усього два заходи: 1 ) усі державн і п ідприємства продати приватним осо­ бам або надати в оренду, а працівникам дозволити « обрати рід життя на власний розсуд» (тобто скасувати їх залежність від держави); 2) усі розряди державних селян беззастережно визволити та « підпорядкувати одному управлінню й закону із вільним сільським населенням » . Що . ж стосується приватновласницьких (поміщицьких) селян, то Кавелін, враховуючи і нтереси дворянства, радив, щоб визволення кріпосних відбувалось на основі викупу ними не ли ш е земл і, але й своєї « особи» 80 (для компенсації втрат поміщиків від скасування кріпацтва). Представники ліберальної течії суспільно ї думки (Чичерін, Кавелін, Грановський, Боткін, Мельгунов, М. Мілютін т а ін.) зробили великий . внесок у критику соціальних, політичних, економічних, духовних і т.п. засад феодально-кріпосницького ладу та у підготовку буржуазних ре­ форм 1 860 - 1 870-х років. Осердям ж їх програми був принципово новий (на відміну від слов' янофільського, згідно з яким людина добровільно обмежує свою свободу заради загального блага, передаючи цю частку державі та общині) погляд на людську особистість. Кавелін, зокрема, писав про Європу: « Розвинувши начало особистості «донельзя» . . . , вона прагну­ ла дати у громадянському суспільстві простір людині і переутворила своє суспільство» 81 . В теоретичному плані такий підхід означав принци п ову зміну погляду на завдання й сенс існування держави та суспільства. 80 Голоса из Росси и. М., 1975. Т. 4. С. 1 3 6- 1 4 1 (коментарі до eтaтri Кавеліна, підготовлені Н. Ейдельмаиом і В. Рооенталем). 81 Кaвenшt К.д. Наш умственный труд. . . С. 66.