Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 367
Розділ V. глава
2
--
366
різного роду приписних робітників (шахт, фабрик, заводів тощо), удільних
хліборобів, військових по селян і Т.д. Таким чином, робив в ін висно
вок, «держава привласнює собі майже без винагороди працю в ільних
людей, порушуючи тим самим основні поняття про справедливість,
найбеззаперечніші громадянські права - і на додаток сама зазнає від того
великих збитків» .
Необхідність скасування «державного кріпосного права» , запевняв
Кавелін, випливає не лише з того, що воно суперечить засадам сучас
ного розуміння права, але й новітнім уявленням про економічні закони.
« У наш час, - говориться в статті , - всіма визнано за безперечну істину,
що уряду не варто займатися жодним промислом, жодним « изделием » ,
жодним « заготовлением хозяйственнЬІМ образом» , тому щ о такі операції,
в остаточному висновку, завжди, неодмінно приносять уряду, а отже і
державі не прибуток, а збитки» . В иходячи з цього, Кавелін пропонував
усього два заходи: 1 ) усі державн і п ідприємства продати приватним осо
бам або надати в оренду, а працівникам дозволити « обрати рід життя
на власний розсуд» (тобто скасувати їх залежність від держави); 2) усі
розряди державних селян беззастережно визволити та « підпорядкувати
одному управлінню й закону із вільним сільським населенням » .
Що . ж стосується приватновласницьких (поміщицьких) селян, то
Кавелін, враховуючи і нтереси дворянства, радив, щоб визволення
кріпосних відбувалось на основі викупу ними не ли ш е земл і, але й своєї
« особи» 80 (для компенсації втрат поміщиків від скасування кріпацтва).
Представники ліберальної течії суспільно ї думки (Чичерін, Кавелін,
Грановський, Боткін, Мельгунов, М. Мілютін т а ін.) зробили великий
.
внесок у критику соціальних, політичних, економічних, духовних і т.п.
засад феодально-кріпосницького ладу та у підготовку буржуазних ре
форм 1 860 - 1 870-х років. Осердям ж їх програми був принципово новий
(на відміну від слов' янофільського, згідно з яким людина добровільно
обмежує свою свободу заради загального блага, передаючи цю частку
державі та общині) погляд на людську особистість. Кавелін, зокрема, писав
про Європу: « Розвинувши начало особистості «донельзя» . . . , вона прагну
ла дати у громадянському суспільстві простір людині і переутворила своє
суспільство» 81 . В теоретичному плані такий підхід означав принци п ову
зміну погляду на завдання й сенс існування держави та суспільства.
80
Голоса из Росси и. М., 1975. Т. 4. С. 1 3 6- 1 4 1 (коментарі до eтaтri Кавеліна, підготовлені
Н. Ейдельмаиом і В. Рооенталем).
81
Кaвenшt К.д. Наш умственный труд. . . С. 66.