Розділ V, глава 2-- 364 освіченої та здорового глузду людини в Росії », навколо такого прапору повинні об ' єднатися уряд і народ « з довірою один до одного ». у цій статті Чичерін перерахував найважливіші проблеми, що встали перед країною: свобода совісті; скасування кріпосної залежності; свобода слова(<< общественного мнения »), книгодрукування, ліквідація цензури; публічність і гласність судочинства, урядових постанов та діяльності. Він сподівався, що активна участь освічених кіл суспільства у вирішенні означених проблем, довіра владних органів до пропозицій вільної преси- це запорука того, що Росія успішно рухатиметься тим же шляхом, яким іде Західна Європа.
Спеціально темі кріпацтва Чичерін присвятив велику статтю « О крепостном состоянии »( 1855) 77. У власності поміщиків знаходиться, підкреслив Чичерін, 22 млн. селян, понад третини усього населення, що робить з Росії « державу полуварварскую ». Звертаючись до економічного аргументу на підтримку тези про нагальність скасування кріпацтва, Чичерін став на суто ліберальну точку зору: « Немає потреби довго розказувати про те, що взагалі лише вільна праця, лише діяльність, що має пружиною особистий зиск, спроможні значно посунути промисловість, а що кріпосне право навпаки- вбиває усяку працю і всяку діяльність ».
Як представник поміркованих кіл літературно-наукової громадськості, Чичерін стверджував( з певними застереженнями щодо джерельних даних), що з ХУ } ст. Московська держава змушена була встановити систему кріпосних відносин і поширити гі( в різних, щоправда, формах) на всі тогочасні стани. В середині та другій половині ХУІІІ ст. дворянство та міщанство царськими жалуваними грамотами оголошувалися вільними. До селянства у Катерини 11 руки не дійшли і справа затягнулася на багато десятиліть, завдавши суспільству і державі величезних збитків економічного, політичного та духовно-морального плану.
Середина ХІХ ст. стала часом, коли уряд і суспільство зрозуміли, що неможливо далі зберігати цей ганебний інститут- кріпацтво. Почали розроблятися різноманітні плани його скасування. Чичерін запропонував власний варіант. На його думку, існує три способи визволення селян:
1) без викупу, але і без землі, яка залишалася б поміщикам; 2) селяни наймали б поміщицьку землю на законних підставах, тобто за інвентарями, сплачуючи визначену суму землевласнику або відробляючи за орендований наділ; 3) купівля селянами землі у поміщика і перетворення їх у вільних хліборобів.
77 Там же. М., 1974. Т. 1. С. 127-229; Русское общество... ч. 2. с. 115.