Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Seite 362
Розділ V, глава 2
--
361
Ч ичерін, безумовно, мав рацію, коли писав, що порозум іння
суспільства та влади - важлива запорука успі шності ре форм . Однак
Чичерін у той момент не знав , що влада, як і ті верстви суспільства, що
він їх наставляв, не здатні сприйняти таку елементарну, здавалося б,
істину.
В ажливим документом початкового етапу російського лібералізму
став лист Б . Чичеріна та його вчителя К. Кавеліна дО О. Герцена в
Лондон 1 8 5 5 р . )15. Підписаний псевдонімом « Русский либерал » , л ист
був спробою переконати Іскандера відмовитись від своїх радикальних
соці альних поглядів (революція, соціалізм, община, народ як найвища
цінність тощо) та приєднатися до необх ідного Росії еволюційного шля
ху розвитку, підтримки «реформ згори» й зусиль російської л іберальної
інтелігенції. Чичері н та Кавелі н проголосили себе прибічниками
еволюційного, органічного соціального поступу, противниками насиль
ницьких методів суспільних перетворень, а ініціатора - провідника таких
реформ вбачали в освіченому монархові, який спирався б на прогресивні
верстви суспільства . «Ви не думайте, однак, - писали вони, - щоб ми
стояли на точці зору російських та західних тупоумних консерваторів .
З начення революцій ми розуміємо; ми знаємо, що там, де панує на
стирлива охоронницька система, що не залишає мі с ця рухові й розв ит
ку, там революція з ' являється як неминучий наслідок такої пол ітики.
Це в ічний закон всесв ітньої істор ії. Але м и дивимося на це як на сумну
необхідність, як тужливу сторону людського розвитку і вважаємо щасли
в им народ, який вміє уникати насильницьких переворотів» .
Лист Чичеріна й Кавелі на з ' явився невдовзі після сходження на пре
стол Олександра І І й пробудження надій громадськості на реформи,
здійснювані монархічною владою . Автори листа взагалі відкидали саму
думку про постановку питання стосовно легітимності царя; на їх глибоке
переко нання, місія царя - благо його підданих, а всі зловживання - то
справа корисливих і ч естолюбних вельмож і чиновників, бюрократів,
що заслонили собою народ від царя і царя від народу. Одним з каналів
спілкування монарха з підданими, вважали Чичері н з Кавеліним, є
суспільна думка та в ільна преса, але він був пов ністю заблокований за
/
допомогою ц ензури все тією ж бюрократією .
Аби донести до царя настрої й турботи мас, Чичерін ї. Кавелін
вирішили використати в ільну російську типографію, засновану Герце ном
та Огарьовим у Лондоні, і почали надсилати до них свої публіцистичні
75 Письмо К издателю // Голоса из России . Сборники А.И. Герцена и НЛ. Огарева: В 4 т. -
М., 1 974- 1 975. Т. І . С. 9-36.