Розділ V, глава 2-- 352
ня європейських принципів соціального ладу, а шляхом осмислення та осучаснення національних традицій співжиття. Історія Давньої Русі відрізняється від Західної Європи, вважав, наприклад, ідеолог слов ' янофільства О. Хомяков, насамперед тим, що П держава та влада були запрошені місцевими племенами, а не виникли внаслідок завоювання. Тож, давньоруська влада обмежувалася дорученими повноваженнями, не втручаючись у внутрішнє життя громади. Так були закладені міцні основи суспільних звичаїв, які й визначили національне обличчя росіян: « Наша древность представляет нам пример и начала всего доброго в жизни частной, в судопроизводстве, в отношении людей между собою... » 60,- писав Хом ' яков.
Однак потім драматична доба кривавих міжкнязівських усобиць, значне ослаблення центральної влади, не спроможної навести порядок у суспільстві й захистити кордони, завадили органічному розвитку вітчизняного суспільства. Надзвичайною перешкодою виявилось монгольське завоювання і татарсько-турецька загроза, остаточно ліквідовані тільки за Катерини 11. Після повалення монгольського ярма набувала сили, авторитету й визнання Московська держава, яка на відміну від давньоруської, писав Хом ' яков в трактаті « О старом и новом », « БЬІЛа столько же созданием князей, как и дочерью народа; следственно, она совместила в тесном союзе государственную внешность и внутренность, и вот тайна ее СИЛЬІ ». Новостворена держава була породжена спільними зусиллями народу і князів, а тому в ній урівноважувалися й водночас розмежовувалися сфери « компетенції » влади і суспільства.
Зовсім інша картина спостерігалася на заході континенту: « Там все возникло на римской почве, затопленной нашествием германских дружин; там все возникло из завоевания и из вековой борьбЬІ, незаметной, но беспрестанной между победителем и побежденны •. Беспрестанная война,- зазначав Хом ' яков у статті « Письмо в Петербург »( 1845 г.),- беспрестанно усыпяласьь временныии договорами, и из зтого вечного колебанья возникла жизнь вполне условная, жизнь контракта и договора, подчиненная законам логического и так, сказать, вещественного расчета » 61.
60 Хомяков А. с. О старом и новом 11 Хомяков А. С. О старом и новом. Статьи и очерки.- М.: Современник, 1988. С. 41-56.
61 Хомяков А. г. О старом... С. 70-82; більш докладно розглянув ці питання І. Киреєвський у стaтrях « О характере просвешения ЕВРОПЬІ и О его отношении к просвешению России »( 1852) й « О необходимости и возможности НОВЬІХ начал для философии »( 1856) 11 KupeeвcKuй И. В. ИзбранНЬІС статьи.-М.: Современник, 1984. С. 199-272.