Розділ V, глава 2-- 343
явления. Необходимо, чтоБЬІ каждЬІЙ из нас сам пыалсяя связать порванную нить родства... МЬІ так удивительно шествуем во времени, что, по мере движения вперед, пережитое пропадает для нас безвозвратно. Зто естественное последствие КУЛЬТУРЬІ, всецело заимствованной и подражательной. У нас совсем нет внутреннего развития, естественного прогресса; прежние идеи ВЬІметаются НОВЬІМИ, потому, что последние не происходят из первЬІХ, а появляются у нас неизвестно откуда »( с. 326).
З цього уривка зрозуміло, що Чаадаєв мав на увазі брак не традицій взагалі, а головним чином традиції розгортання на висхідній лінії суспільного прогресу генетично пов ' язаних між собою соціальних ідеалів та духовних пріоритетів. Розгортання спадкоємне, коли наступна форма вбирала у себе все позитивне з попередньої і відкидала все віджиле. Головна ж причина нашого « плоского застою >( Чаадаєв) крилася у застійних явищах самого суспільного життя; через це мислитель робив наголос на необхідності перенести акцент з державної чи колективної ініціативи на енергійну індивідуальну діяльність(<< каЖДЬІЙ из нас »).
По-друге, підкреслюється надзвичайна важливість самої атмосфери суспільного життя у Західній Європі для духовно-культурного виховання кожної людини. « И заметьте,- продовжував Чаадаєв,- что речь идет здесь не об учености, не о чтении, не о чем-то литературном или научном, а просто о соnрикосновении сознанuй( виділено мною.- А. Б.), о МЬІСЛЯХ, КОТОРЬІе охваТЬІвают ребенка в КОЛЬІбели, окружают его среди игр, кото РЬІе нашеПТЬІвает, лаская, его мать, о тех, КОТОРЬІе в форме раЗЛИЧНЬІХ чув ств проникают до мозга его костей вместе с воздухом, КОТОРЬІМ ОН ДЬІШИТ, И КОТОРЬІе образуют его нравственную природу ранее выодаa в свет и появления в обществе. Хотите знать, что зто за МЬІСЛИ? ЗТО МЬІСЛИ о долге, справедливости, праве, порядке. Они происходят от тех самыx собьІТИЙ, которыe создали там общество, они образуют состаВНЬІе злемеНТЬІ социального мира тех стра:н. Вот она, атмосфера Запада, зто нечто большее, чем история или психология, зто физиология европейского человека ». Якщо ж придивитися до Росії, то вона являє собою наче « исключение среди народов ». На кожного росіянина « должно сильно влиять столь странное положение, когда народ зтот не в силах сосредоточить своей МЬІСЛИ ни на каком ряде идей, КОТОРЬІе постепенно развеРТЬІвались в обществе( Західної Європи.- А. Б.) и понемногу ВЬІТекали одна из другой, когда все его участие в общем движении человеческого разума сводится к слепому, поверхностному, очень часто бестолковому подражанию другим народам »( с. 327). Отже, Чаадаєв, як і Бєлінський, серед вад вітчизняної свідомості називав наслідування, запозичення без належного усвідомлення перейнятих ідей, без їх самостійного « перетравлен-