Розділ V, глава 2--- 336
відмахнулися від його релігійних роздумів над специфікою вітчизняного історичного процесу.
Проте майже не звернули уваги на ту обставину, що деякі положення твору Чаадаєва, який набрав широкого розголосу, отримали пізніше нові аргументи в російській літературі. Для підтвердження цієї думки ми звернемось до першої великої статті в. г. Бєлінського « ЛитераТУРНЬІе мечтания » 43, яка друкувалася у десяти номерах( з вересня по грудень) газети « Молва »( додаток до часопису « Телескоп ») 1834 р.
Початок статті в. Бєлінського був також епатажним: « Да- у нас нет литератУРЬІ!» Та й епіграф із о. Грибоєдова не настроював на благодушність: « Я правду о тебе порасскажу такую, что хуже всякой лжи ». Щоправда, у Бєлінського мова йшла про художню літературу, поезію, драматургію, а тому задерикуватість статті не дуже стурбувала цензуру.
Ми, зрозуміло, не будемо торкатись проблем розвитку літературного процесу в Росії,- нас цікавитимуть ті місця статті, де Бєлінський висловив думки щодо зв ' язку між прогресом суспільства та розквітом літератури.
По-перше, Бєлінський( як пізніше Чаадаєв), заявив, що загальне захоплення літературним багатством кінця ХУІІІ- початку ХІХ ст. не має достатніх підстав. У 1820-х роках, писав Бєлінський, « МЬІ перечувствовали, перемЬІСЛИЛИ и пережили всю умственную жизнь ЕВРОПЬІ, ЗХО которой отдалось к нам через Балтийское море. МЬІ обо всем пересудили, обо всем переспорили, все усвоили себе, ничего не взрастивши, не взлелеявши, не создавши сами. За нас трудились другие, а МЬІ только брали готовое и пользовались им: в зтом-то и заключается тайна неимоверной БЬІСТРОТЬІ наших успехов и причина их неимоверной непрочности ». В Росії, за Бєлінським, не спостерігалась наступність у суспільній ході, спадкоємність етапів розвитку, а прогрес мав запозичений характер. Тому поява великих талантів була щасливими випадками, що змінювались періодами втратами досягнутого й очікуваннями нових злетів під впливом зарубіжних віянь. Інакше кажучи, Росія значно відрізнялась від Франції, де « общественная жизнь и литература идут об руку... ».
По-друге, в « ЛитераТУРНЬІХ мечтаниях », мабуть, вперше в російській публіцистиці висловлена теза про те, що цивілізованість народу не можна створити штучно, спеціально поставивши перед собою таку мету,- вона може бути лише органічним продуктом відповідного образу життя,
43 Белuнскuй в.г. Избранное: 3стетика и литераryрная критика: В 2 т.- М.: ГИХЛ, 1959. Т. 1. С. 35-117; філософський твір Чаадаєва датований 1828-1831 рр.