Розділ V. глава 1-- 328
образах, в КОТОРЬІХ, как нам казалось, она должна бьrла воплотиться для будущей истории. Мимо нашей воли стал нам представляться федератив НЬІЙ строй, как самое счастливое течение общественной жизни славянских наций. МЬІ стали воображать все славянские наРОДЬІ соединеННЬІМИ между собою в федерацию, подобно древним греческим республикам или СоединеННЬІМ Штатам Северной Америки, с тем, чтоБЬІ все находились в прочной связи между собою, но каждая сохраняла свято свою отдельную автономию » 32.
Нам відомі два програмних документа товариства: « главныIe идеи » и « главныIe правила », які разом складали Статут. У першій його частині декларувалися основні цілі: « духовное и политическое со едине ние славян », за умови якого кожен народ, зберігши самостійність, запровадить у себе демократичне правління з рівноправ ' ям громадян в усіх галузях життя; обов ' язковою передумовою участі громадян у вирішенні суспільних справ повинна стати « образованность и чистая нравственность », а грунтуватися вони, як і право власності, будуть « на святой религии господа нашего Иисуса Христа ». Політичну будову майбутньої федерації вивершуватиме, за Статутом, « общий Славянский собор из представителей всех племен ».
Визначивши своїми покровителями св. Кирила й Мефодія( їх імена були вирізані глаголицею на внутрішньому боці золотої каблучки Костомарова), члени товариства зазначали, що засобами досягнення поставленої мети мають бути виховання молоді, формування громадської думки, збільшення кількості членів, тобто пріоритет надавався мирним способам пропаганди ідей товариства. « Безбожное правило », а саме: « Цель освящает средства », категорично відкидалося. Члени товариства зобов ' язувалися поширювати відомості з історії слов ' ян, сприяти встановленню дружніх стосунків між ними, подоланню застарілої неприязні, а у соціально-політичній сфері- доводити, що самодержавство, кріпацтво, становість та інші атрибути феодально-кріпосницького ладу перетворилися на очевидний анахронізм33.
Теоретичною засадою доктрини кирило-мефодіївців був панславізм- течія суспільної думки, яка виникла на початку ХІХ ст.; зокрема, П розробляли у Празі П. Шафарик, В. Ганка, Я. Коллар та ін. Зв ' язки з ними підтримувало багато членів Кирило-Мефодіївського товариства. Під час обшуку у Костомарова були знайдені « переписка и сочинения, имеющие
32 Костомаров ни. Автобиография. Бунт Стеньки Разина.- К: Наукова думка, 1992. С. 131-132.
33 Кирило-Мефодіївське товариство: В 3 т.- К: Наукова думка, 1990. Т. 1. С. 170-172.