Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 328

Розділ V, гла в а 1
--
327
теоретические рассуждения. Я всегда неотступно думал о причинах на­
ших распрей и о том, как достичь в будущем нашего об'Ьединения»2 8 .
О б ' єднання слов ' ян, що в ідстоювали Шафарик, М і цкевич, Ганка
та і н., повинно було допомагати вирішити три важлив і проблем и : виз­
вол ити слов ' я н з-під іноземного ярма; створити федеративний союз
рівноправних націонал ьних держав (тому що, писав Чаадаєв, « благо­
получие народов может найти свое полное вьrражение лишь в составе
больших п ол итических тел»29), нарешті, відкрити шлях для здійснення
слов ' янами своєї історичної місії. У паризьких лекціях М і цкевич циту­
вав чеського поета першої половини ХІХ ст. Я. Коллара, який с казав :
« В с е Hapoды уже произнесли свое посл еднее слово; теперь, славяне, оче­
редь за нам и ! »ЗО. Цій ідеї слов ' янських діячів судилося довге життя .
Перша половина ХІХ ст. - епоха поглиблення проце су розкладу
(а з 40- х років - кризи) феодально-кріпосницького ладу в Ро сійській
імпер ії. В Європі тоді народжувався сучасний тип цив ілізації, одна з
ознак якої полягала «у забезпеченні все більш вільних форм спільного
буття людей, які закріплювалися і юридичними, і моральними нормам и,
і у наданн і загальних прав, свобод, гарантій, можливостей брати участь
у вирішенні своєї дол і і долі нації, країни, с в іту »З \ . Окрім того, під дією
ідей Романтизму зміцнювалось уявлення про те, що історичний прогрес
проявляється не в абстрактних, а в локальних, етнічно-специфі ч них
формах, що соціальне й національне тісно взаємопов ' язан і .
Розуміння цієї законом ірності та нагальності П реалізації в Україні
й було мотивацією при організації на межі 1 84 5 - 1 846 рр. Кирило­
Мефодіївського товариства у Києв і . Й ого ініціаторами та ідеологами
були М . І . Костомаров, М . І . Гулак, В . М . Б ілозерський, а до членів
належали П.О. Кул іш , Д.П. Пильчиков, г. л . Андрузький, І.Я. Посяда,
О . В . Маркович, 0 . 0 . Навроцький, М . І . Савич та ін. Стосунки із ними
п ідтримував Т.Г. Шевченко (О. Кулі ш писала про нього : « . . . родноЙ
всем нам, украинцам, Шевченко» ), хоч його членство у товаристві деякі
дослідники п іддають сумніву.
Мету « Товариства св . Кирила й Мефодія» М . Костомаров сформулював
таким чином : « Взаимность славянских н ародов в нашем воображении не
ограничивалась уже сферою науки и поззии, но стала представляться в
28
Мицкевич А. Собр. соч . : В 5 Т.
-
М. : ГИХЛ, 1 9 5 4 . Т. 4. С. 1 28.
29
Чаадаев пя. Несколько слов о польском вопросе /І Чаадаев п . я . Поли. собр. соч. и избр.
письма: В 2 Т. м.: Наука, 1 99 1 . Т. 1. С. 5 1 5 .
-
30 Мицкевич А. Собр. соч. Т. 4. с. 1 3 1 .
3\ Моmрошwюва н. В. Рождение и развитие философских идеЙ.
С . 28.
-
М . : Политиздат, 1 99 1 .