Розділ ІУ, глава 2--- 307
важко- бо ті закиди rpунтуються на здогадках та довільному тлумаченні вирваних з контексту висловлювань окремих декабристів. Але й без усього цього не підлягає сумніву, що декабризм- антифеодальний рух, ясна буржуазно-демократична сутність їхньої соціально-політичної програми: повалення феодально-кріпосницького ладу, ієрархічного устрою із становими привілеями для верхніх верств суспільства( передусім- дворянства), запровадження громадянських та політичних прав і свобод і т. д. Декабристи ретельно вивчили та творчо використали буржуазні конституційні акти західних країн при розробці правових засад майбутньої демократичної Росії, в яких дворянство зникало взагалі як окремий стан, а тим більше позбавлялося правлячого статусу.
Ще одне питання- майновий ценз і його роль у визначенні прав громадян, про що говорилося у першому варіанті « Конституції » М. Муравйова. Дехто з дослідників схильний вважати цензові обмеження в документах деяких декабристів проявом феодальної свідомості, звички до привілеїв, лише одягнутим у буржуазні шати. Погодитись з таким тлумаченням не можна з двох причин: 1) власність у ту добу розглядалася як результат діяльності вільної, ініціативної, здібної людини, що вміє турбуватися не про одного себе, але й про родину, місто, суспільство, державу; 2) у « Конституції » М. Муравйова спеціально підкреслювалося трудове походження власності.
Майновий ценз початково М. Муравйов уводив виключно для наділення громадянина політичним правами: « Граждан ство есть право участвовать в общественном управлении, определеннЬІМ в уставе порядком: nосредственно, т. е. ВЬІбирать чиновников или их избирателей, или непосредственно, т. е. бьІТЬ избраННЬІМ в какое-либо общественное звание по законодательной, исполнительной или судебной части » Ш. Передбачений обсяг власності мусив забезпечувати незалежність суб ' єкта політичного процесу, а особливо політичного керівництва всіх рівнів. Однак у другому і третьому варіантах « Конституції » М. Муравйова майновий ценз( через критику тих же декабристів) було знято.
Нарешті, потребує також застережень положення щодо відірваності декабристів від народу(<< для народу, але без нього »), у чому вбачали аристократичну зверхність. Такий висновок- відгомін радянської характеристики, яка базувалася на відомому висловлюванні В. Леніна. В дійсності ж « Союз благоденства »( 1818- 1821) відкрив свої двері для представників усіх вільних станів, а його члени працювали для
133 Цит. за: Дружинин н.м Избр. ТРУДЬІ. РеВОЛlОционное движение В России В ХІХ В.- М.: Наука, 1985. С. 145, 254.