Розділ IV, глава 2-- 306
На превеликий жаль, антиісторична теза про « авантюризм декабристію }, їх корисливість проникла у тій або іншІИ МІрІ у низку науковихl30, а особливо- науково-популярних, видань, на сторінки газет та журналів. Спростувати її- обов ' язок професійних істориків.
Окрема важлива тема- значення декабристського руху для історії України. В останні 10-15 років це значення явно недооцінюється, а сам рух без достатньої аргументації кваліфікується як приналежний, власне, лише російській історії. Такий підхід має певне пояснення: по-перше, сам рух виник у середовищі російського гвардійського офіцерства; подруге, то був протест проти суспільних болячок, породжених передовсім РОСIИСЬКИМ царизмом, зокрема, проти самодержавства, кріпацтва, без прав ' я тощо, а по-третє- в декабристських документах безпосередньо українським прагненням місця не знайшлося. Більше того, П. Пестель, проголошуючи « право народності }}, тобто право народу за певних умов( готовності до самоврядування і захисту незалежності) утворювати власну державу, визнавав таке право за Польщею і на тому історичному етапі відмовляв у ньому Україніl31 •
Проте в українській історіографії недостатньо враховані та розвинуті думки М. Грушевського, який ще у 1907 р. вказав на певний спадкоємний зв ' язок між декабристською ідеологією та українським суспільним рухом наступних десятиліть ХІХ ст. Він, зокрема, писав, що програма Кирило-Мефодіївського товариства- то « відновлення федеративних ідей « Об ' єднаних слов ' яю)( декабристське Товариство з ' єднаних слов ' ян 1823- 1825 рр.- А. Б.) 1820-х рр., але з тією суттєвою поправкою, що принцип національної федерації проводився тепер і в середині східного слов ' янствю } 132. М. Грушевський, як бачимо, визнавав єдність визвольних спрямувань російських та українських прогресивних мислителів і водночас розходження у розумінні національного питання в Російській імперії. Саме такою концепцією керувався і сучасний дослідник Я. Грицак у « Нарисі історії України: формування модерної української нації ХІХ- ХХ ст.}}( к., 1996).
Повернемось до закидів декабристам у становій корисливості. Спростувати їх легко і важко; легко- через очевидну безпідставність, а
130 Див.: Быоваa Е. М Зпоха тайныx обществ.- М.: Реалии-Пресс, 2003. С. 206 та ін.
131 Див.: Дорошенкодl. Нарис історії України: У 2 т.-К: Глобус, 1991. Т. 2. С. 277; Лисяк Рудницький ІЛ. Історичні есе: У 2 т.- К: Основи, 1994. Т. І. С. 175; Субтельний О. Україна. Історія.- К: Либідь, 1991. С. 190 та ін.
132 Грушевский ме Движение политической и общественной украинской МЬІСЛИ в ХІХ в.
// Історія суспільної думки України( друга половина ХІХ- поч. ХХ ст.): Хрестоматія.- Д.: Видво ДДУ, 1994. С. 136.