Розділ IV, глава 2--- 303
в России »( 1815- 1816) 125 Попугаєв, виклавши оригінальні міркування стосовно походження та етапів еволюції кріпацтва, доводить безумовну необхідність скасування особистої залежності. « Словом,- завершує він статтю,- рабство есть семя всех пороков и не токмо не благоприятствует добродетелям, но истребляет oHы;; оно разит их в самом корне, уничтожает в самом источнике,- и государство, где оное коснеют истребить, скорыии шагами стремиться к своему падению ».
Крах усіх сподівань на Вільне товариство, на громадську ініціативу взагалі, звернуло погляди Попугаєва майже виключно на ліберальні наміри Олександра І,- просвітитель не бачив, на кого ще можна розраховувати.
Отже, просвітителі запропонували не тільки беззастережно покінчити із феодально-кріпосницькими порядками, але й модель суспільного устрою, якій концептуально суперечив де в чому і буржуазний лад.
Декабристський рух- одне з тих явищ російської історії, які викликали велику кількість літератури. З його приводу висловлено чимало точок зору, іноді діаметрально протилежних. Прибічники консервативномонархічних поглядів загалом негативно ставились до учасників військової маніфестації 14 грудня 1825 р. на Сенатській площі Санкт-Петербурга. Радикально-демократичні кола, навпаки, героїзували декабристів, цих свідомих борців проти самодержавства і феодальнокріпосницької системи. У свою чергу, ліберально-помірковані діячі як переконані противники насильницьких методів модернізації суспільства, в основному поділяючи декабристські програмні цілі, вважали виступ 14 грудня небезпечним прецедентом.
Очевидна жертовність декабристів надихала багато поколінь поборників соціального прогресу. Закономірно, що РОСlИська соціалдемократія оголошувала себе продовжувачкою декабристської справи, щоправда, підкреслюючи, як це робив В. Ленін, дворянсько-класову обмеженість « перших російських революціонерів ». Ленінська трактовка декабризму була перетворена в радянські часи на панівну; навіть у другій половині 1980-х років, на етапі перебудови, концепція « дворянської революційності » продовжувала використовуватись.
125 Шторм гп. Неизвестное сочинение В. в. попугаева 11 Изд-во АН СССР. Отд. литера1)' pы и языа •.- м., 1959. Т. ХУIIl. ВЬІП 1. С. 54-60; Болебрух А-Г Критика... С. 30-39.