Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 30
1 '0 :1/11 / 1 1 , 1 / 1 1 1 1 1 1 1 1.
--
29
продуманий вибір між добром і злом (Христовою
диявола), що й станов ило структуроутворюю
' 1 1' 11 1 1 1 ' 1 1 І Н' ( ) С [ І ІО І 'О плану стосовно земної істор ії.
М І І І І І О М У утвердженню християнської історіософії в культурному
1 І І ' 0 1 1 0 р і І <' І І 'І І І С І,КОЇ Русі перешкоджали (як, втім, і в Західній Європі)
11 1 І 1 ' 1 1 І 1 І 1 \ 1 , 1( і стереотипи, що дов гий час утримувал ися в масов lИ
І 1І 1 1 1 0 м о с т і . I І рО що йтиметься дал і . Тут тільки зауважимо, що «ти
� I I I ' l ' l ' р ОЛIВ » язичництва християнству на Русі тримався міцніше,
1 1 1 111 \ ' ' І а х ідноєвропейському регіоні. І серед головних причин його
11, ' I II \" I О С'І'і - lІеписемн ість
переважної
більшості
населення
та
" " ' I (' l І і ' I С l l і сть великої кількості духовенства, вкрай поверхове знайом
v 11 / 1 11 1 ' 1 1 1 11 1\011 і ' I С Р С 3
1 1 1 ' 0 1 1 1 1 11 1 1 1 1 1 10 т а С I І О l< усами
, ' 1' 1 \ 1 )
'І ТСОЛ О Г l є ю .
' l 'ра l\ Иці йно дослідники суспільної думки ХІ - ХІІІ ст. залучають май-
11' " I І И IОI IО Ч Н О пам ' ятки християнської писемності . Про язичницьку ж
' ,( l І а l \ О В У народно го світо гляду з г адують, як правило, побіжно . Деякою
м і р о lO І \С винравдано, тому що неможливо в ключати до суспільної дум ки
11 'I І I ' I І I 1I1\I, l< і уявлення, але при тому не враховується деформуючий в плив
" " I ' l І І lІ l пва і на християнське вчення, і на сутність суспіл ьного розвит
І, У К , .. іВ С I, КОЇ Рус і. Отже, без взяття до уваги язичницьких ремінісценцій
І Н' М ОЖ Л И В О досягти об'єктивного висв ітлення сусп ільної думки перших
П Оl l і л, після хрещення Рус і. Язичницька стихія зумовлювала загалом і
I l' м а'l' И Ч I l У , й ідеоло г ічну спрямованість творів ХІ - Х І І І ст.
) �()в гочасне спільне існування християнства і язичництва породило
н о (і р с в і доме явище - «двовір ' ю> або «зм ішану віру», яке спостері гається
і у I І с р х н і х , і У нижчих верствах суспільства. Ще у ХУ ст. римський
ІІ І І І Щ І Ш U Л Д'Елі дивувався : « . . . росіяни такою м ірою зблизили своє
Х Р " С Л І Я І І СТВ О з язичництвом, що важко сказати, що переважало в тій
І \' м і l l l і : ' І Н християнство, яке увібрало у себе язичницькі засади, чи
" I I І ' 1 І 1 11 1 (ТВО, яке по глинуло християнське віровчення» l . Ось тому м и муси
м о I І Н В І а ти суспільну свідом ість того часу у двох її іпостасях : освічених
х Р I І С Т И Я l l і з о в аних прошарків та нап івхристиян ізованих народних мас,
I I О I 'J I Я j \ И я ких більшою (у першому випадку) і значно меншою (у другому
І І І І І І ; Щ І< У ) мірою в ідбилися в дав ньоруській літературі . Тіл ьки в останні
1 І ( ' I ' )I ' J ' I I J l і ття зусиллями зарубіжних (Ж . Ле Гофф та ін.) і вітч изняних
'
( Л , І у р с в и ч , М. Попович, А . Ястребицька та ін.) вчених почал а активно
IЮ'l р