Розділ IV, глава 2-- 293
Дідро( він перебував у Росії в 1773 р. і намагався зробити з Катерини 11 щирого послідовника просвітительського вчення) й російською думкою в особі Новіковаll6, а пізніше Радіщева.
Новіков і Радіщев- найвидатніші постаті російського Просвітництва ХУІІІ ст., та між ними є й суттєва різниця. Якщо Новіков бачив свою громадську місію у пропагуванні високих моральних принципів, ідеї духовного самовдосконалення людини і на цій підставі- у беззастережній критиці суспільних пороків, то Радіщев, приймаючи таку програму шанованого ним соратника, вважав насильницький метод( народне повстання) останнім засобом відновлення суверенних прав народу і кардинальної перебудови соціального ладу в інтересах останнього.
О. м. Радіщев( 1749- 1802) народився в дворянській родині Саратовської губернії, закінчив корпус пажів у столиці, а потім- юридичний факультет Лейпцігського університету. Знаходячись за кордоном, він ретельно вивчав всесвітню історію, особливо захоплюючись античністю, праці видатних мислителів давнини та сучасності. Оволодів кількома європейськими мовами.
Повернувшись в Росію( 1771), Радіщев служив у Сенаті, Коммерцколегії, Петербурзькій митниці. У 1780-х роках сформувалися його радикальні суспільно-політичні погляди, які знайшли вираз в оді « Вольность »( 1783), « Житии Федора Васильевича Ушакова »( 1789), У знаменитому « Путешествии из Петербурга в Москву »( 1790), які відіграли визначну роль у подальшому розвитку російської суспільної думкиll7.
« Путешествие... » в традиціях сентиментального роману-подорожі подає достовірні з фактичної сторони картини різних сторін суспільного життя, реалістичні образи представників майже усіх станів тогочасної кріпосницької Росії. Композиційно роман складався з глав, названих по головним станціям від Петербурга до Москви; на них автор « зустрічався » із своїми персонажами та обговорював животрепетні проблеми. Жанр і будова роману дали Радіщеву можливість викласти власні думки, оцінки, почуття з приводу побаченого і почутого. У передмові-посвяті другові автор писав: « Я взглянул окрест меня- душа моя страданиями человечества уязвлена стала. Обратил взорЬІ мои во внутренность мою- и узрел, что бедствия человека происходят от человека, и часто от того только,
116 МWlюков п.н Очерки по истории русской КУЛЬТУРЬІ: В 3 Т.- М.: Изд. группа « Прогресс » « Культура », 1995. Т. 3. с. 282-283.
117 Радuщев А. Н Поли. собр. соч.: В 3 Т.- М.; л., 1938-1952; А. Н. Радищев и литература его времени / ХУІІІ век Сб. 12.- л.: Наука, 1977; Русская МЬІСЛЬ в век Просвещения.- М.: Наука, 1991. С. 258-264.