Розділ IV, глава 2--- 276 как в гражданских учреждениях, так и в нравах от чаСТЬІХ государствен
НЬІХ сношений с ее дворами, от принятия в нашу службу многих иноземцев и поселения других в Москве. Еще предки наши усердно следовали своим оБЬІчаям, но пример начинал действовать, и явная польза, явное превосходство одерживали верх над стаРЬІМИ наВЬІкаМИ... Сие изменение делалось постепенно, тихо, едва заметно, как естественное возрастание, без ПОРЬІВОВ и насилия. МЬІ заимствовали, но как БЬІ нехотя, применяя все к нашему и новое соединяя со стаРЬІМ » 97.
Ставлення Карамзіна до реформ, як бачимо, було позитивним, якщо вони, по-перше, сприяли прогресу країни, а по-друге- органічно пов ' язувались із наявними тенденціями історичного розвитку народу, відповідали явним чи латентним очікуванням людей. Розумно поєднати ці два елементи- у цьому й криється талант( або й геніальність) політика, державного діяча. Роздуми Карамзіна стосовно реформ дали підстави
А. Сахарову висловити деяке здивування з приводу того, що « Записка о древней и новой России » традиційно « чомусь вважається чи не верхом російського консерватизму » 98. Інша дослідниця- Н. Золотухіна назвала параграф про мислителя початку ХІХ ст. так: « Либеральномонархические ВЗГЛЯДЬІ Н. М. Карамзина » 99.
У теорії Карамзін виступав за мінімальне втручання у природний процес суспільного оновлення та обмежені реформи, які вивільняли б внутрішню енергію цього процесу. Але у практичній політиці сподівання на об ' єктивні чинники часто оберталося ігноруванням фактора людського, суб ' єктивного. А це відкривало широкі можливості для критики будь-яких реформ, ініційованих владою. Чим і скористався Карамзін у « Записке... » і що наочно демонструє Щ > го консерватизм.
Зокрема, Карамзін категорично не погодився із політикою
Олександра І, спрямованою на поетапне скасування особистої залежності селянІОО. Услід за істориком кінця ХУІІІ ст. І. Болтіним Карамзін коротко виклав ту версію походження кріпацтва, яка перетворилась на широко вживаний аргумент противників скасування кріпосного права. ДО ХУІ СТ., за цією концепцією, основна маса хліборобів була вільною, у
97 Там же. С. 31.
98 Сахаров А. н. Александр І... С. 281.
99 Исаев и.А., 30лоmyxuна н.м. История политических и правовыx учений России ХІ- хх ВВ.- М.: Юристь, 1995. С. 206-21 S.
100 Карамзuн н.м. Записка... С. 70-74; Исаев и.А., 30лоmухuна н.м. История... С. 213-2 14; Тонких В. А., Яре цкий Ю. л. История политической и правовой мылии России.- М.: Владос, 1999. С. 72-79.