Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 275
Розділ IV, глава 2
--
274
різних і сторичних обставин, не змогло з берегти і мирно співіснувати з
традиці йно слов ' янським в ічовим укладом93, який Карамзін ототожнював
з республіканським. Написавши і сторичну повість про Новгород « Марфа
Посадница» ( 1 8 0 3 ) , в і н говорив про свої симпатії до ре спубліканських
порядків, не вважаючи їх можливими і доцільними У сучасній Рос ії.
Проте Карамзін вже дивився на монархію оч има осв іченої людини
ХІХ СТ. ; він добре, здається, розумів, що імператор не має права поводитися
із суспільством таким же чином, як це робили середньов ічні правителі,
що окрім прерогатив коронованої особи, існують громадянські свободи
і людська гідність . Монархи, на думку Карамзіна, по ступово засвоюють
нов і уявлення стосовно своїх в ідносин із суспільством . «Государи, - пи
сав він у 1 803 р . , - вме сто того чтоБЬІ осуждать рассудок на безмолвие,
склоняют его на свою сторону. Будучи, так сказать, вне оБЬІкновенной
гражданской с феРЬІ , вознесенныIe выIеe всех низших побуждений ло
изма, которыIe делают людей несправеДЛИВЬІМИ и даже ЗЛЬІМИ; наконец,
имея все, они ДОЛЖНЬІ и могут чувствовать только одну потребность :
бл аготворuть и, смотря на всякого гражданина, думать : «Я заслужил
любовь его ! »94.
Мандруючи у 1 7 89 - 1 790 рр. Європою, Карамзін наочно побачив
насл ідки французької революції, той соціально-політичний негатив, що
вона принесла із собою. З того часу в і н став переконаним прихильни
ком по ступового, еволюційного розвитку суспільства, а також сильної
монархічної влади, яка одна, з його точки зору, спроможна забезпечи
ти мир, стабільність і благо громадян : « . . . учреждения древности име
ют магиче скую силу, которая не может бьІТЬ заменена никакою силою
ума (натяк на ідеологію Просвітництва. - А . Б . ) ; что одно только время и
благая воля заКОННЬІХ правительств ДОЛЖНЬІ исправить несовершенства
гражданских обществ ; и что с сею доверенностию к действию времени и
к мудрости властей ДОЛЖНЬІ МЬІ , чаСТНЬІе люди, жить СПОКОЙНО, повино
ваться охотно и делать все возможное добро вокруг себя»9j.
Тож, Карамзін підтримував еволюційний розвиток суспільства, а
отже, і соціальний прогрес. Й ого думки щодо цього мають безумовний
інтере с, і не тільки суто науковий.
93 Карамзuн н.м. Записка о Древней и Новой России в ее политическом и граждане ком
отношениях. м . : Наука, 1 99 1 . С. 22.
-
94
Карамзuн н.м. ПРНЯТНЬІе ВИДЬІ, надежды и желания ньшешнего времени//Карамзин Н.М.
Сочинения: В 2 т. М.: Изд-во «Худож. ЛИТ-РІО>, 1 984. Т. 2. С. 2 1 6.
-
9' Там же. С. 2 1 5 .