Розділ IV, глава 2-- 271
роздала їм великі кошти, а це призвело до того, шо державні діячі були змушені підлещуватись до них, думати не про державні справи, а про прихильність фаворитів.
Піддав Щербатов критиці державний апарат та його діяльність. Сенат втратив самостійність і повністю залежить від примх генералпрокурора. Синодом управляють хитрі й корисливі архієреї та архімандрити. Президенти камер-колегії думають не про державні, а про власні прибутки. У юстиц-колегії надзвичайно багато профанів. Те ж саме можна закинути будь-якій іншій управлінській структурі, особливо місцевій: « Охуляю я все сии именованньrе правительства за наполнение их незнающими и мало совести имеющими людьми... » 88. Отже, ще у другій половині XVIII ст. мислителі назвали головні вади російського адміністративного апарату, які визначатимуть гі природу на багато століть вперед: корупцію, дилетантство, низькі моральні якості, а також намагання приховати свою нікчемність лакейською догідливістю. Але Щербатов, проникливо показавши вади сучасного держуправління, зробив це заради не позбавленого також корисливості міркування про те, що лише безпосередня участь дворянства( передусім- старовинного) в управлінні державою спроможна навести тут лад.
Соціальна політика уряду, зазначав Щербатов, також помилкова, бо спрямована на підтримку вигідних уряду верств та осіб( купців, різночинців, відкупників, заводчиків і т. п.) і не відстоює інтереси дворянства.
« Предметом пристрасної критики Щербатова,-писав І. Федосов,- були і звичаї катерининської Росії. Лестощі, лицемірство, підлабузництво, лінощі, несумлінність, аморальність, користолюбство, що свідчать про зіпсуття звичаїв,- ось ті хиби, які роз ' їдають російський державний організм з часів Петра 1 » 89.
Негативне ставлення Щербатова до багатьох явищ російської дійсності спонукало його до створення політичної утопії « Путешествие в землю ОФuрскую »( 1783- 1784), де автор прагнув змалювати образ ідеальної держави. Його приваблювала монархія феодального типу, середньовічні підвалини якої автор прагнув переосмислити та виправдати, з одного боку, з точки зору біблійних приписів, а з іншого- сучасних йому правових норм. Щербатов намагався довести читачам справедливість монархічного ладу в разі очищення його від перекручень та вікових нашарувань, тоді він постане перед очима як досконалий соціальний устрій,
88 Там же. С. 263.
89 Федосов и.А. Из истории... С. 243.