Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Seite 271
Розділ IV, гла ва 2
---- -
270
« командні» посади в державі та мати нічим не обмежені пільги та пе
реваги; обережно в икористовуючи помірковано-просвітительські ідеї,
вони прагнули у новому законодавств і перетворити дворянство на по
чесний прошарок людей, що досягл и такої честі за свої чимал і заслу
ги перед народом ; по-третє, такий суперечливий погляд на дворянство,
що поєднував просвітительські й середньовічні, феодальні тлумачен
ня, св ідч ив про досить невисокий рівень самосвідомості російського
«третього стану » , який тільки починав формуватися і не мав належної
фінансово-економічної ваги. Тому й претендував на дворянські привілеї,
лише обумовлюючи їх рівнем заслуг.
К н . Щербатов, я кого підтримала дворянська більш ість депутатів
Уложенної комісії (Ігнатьєв, Глазов, Наришкін та ін.), вдало формулював
і захищав інтереси пануючого стану другої половини XVIII СТ. , а його
позиція перетворилась на взірець і для консерваторів першої половини
ХІХ ст.
В ідданість феодально-монархічним ідеалам змусила Щербатова
вдатися до опозиції в ідносно характеру правління Катерини ІІ та усієї
урядової пол ітики. Не сприймаючи того нового, що прийшло у російське
життя з 1 762 р . , Щербатов зосередився на критиці безумовно негативних
сторі н державного управління та суспільної духовності . В супереч
поширеній думці про «дворянську царицю» в і н дав загалом негативний
в ідгук про Катерину 11: « Одарена довольной красотой, умна, обходитель
на, великодушна и сострадательна по системе, славолюбива, трудолюби
ва по славолюбию, бережлива, предприятельна, некое чтение имеющая . . .
Напротив ж е того, е е пороки суть: любострастна, и совсем вверяющаяся
своим любимцам, исполнена ПЬІ ШНО СТИ во всех вещах, самолюбива до
бесконечности и не м огущая себя принудить к таким делам, которыe е й
могут скуку наводить, принимая все на себя, не имеет попечения о ис
полнении, и, наконец, толь переменчива, что редко и оди н месяц одина
ковая у ней с истема в рассуждении правления БЬІВает»87.
Щербатівська критика стану справ у держав і викладена у таких його
творах, як « О nоврежд еНltи нравов в России», « Ст атистика в рассужд е
нии России», «Оправдание моих Мbl слей . . » та ін. І . Федосов виділив три
напрямки філіппік щербатова: 1 ) критика дій центральних і м ісцевих
органів влади; 2) викриття соціальної політики уряду; 3) критика мо
ральних засад правлячих кіл і дворянства в цілому.
Насамперед Щербатов звинувачував Катерину ІІ у тому, що вона
передовірила своїм коханцям чимало важелів державного управл іння,
.
87
Щербаmов м. м. СочиненИJI
...
Т. 2. С. 236.