Розділ IV, гл ава 2-- 265
а здесь следует провести одну только нить и крепко за нее держаться ». Імператриця, безумовно, планувала знищити особисту залежність селян від поміщиків, бо рабство, за її словами, « есть подарок и умок татарский ». А сільське господарство тоді тільки буде працювати продуктивно, коли землероб стане вільним та матиме власність(<< великий двигатель земледелия- свобода и собственность » 81).
У « Наказі » Катерина ІІ намагалася якомога обережніше провести свої антикріпосницькі цілі; так, в одній із статей говорилося: « Всякий человек имеет более попечения о своем собственном и никакого не прилагает старания о том, в чем опасаться может, что другой у него ОТЬІмет ». В інших місцях « Наказу » йшлося про заходи щодо поступового скасування кріпосного права, заміни його на поземельну залежність хлібороба від феодала-землевласника, на форму економічних відносин, що торувала шлях буржуазному укладу. Катерина ІІ довгий час роздумувала про способи реалізації селянської реформи: спочатку вона( дещо мрійливо) бачила вихід у законодавчому акті, яким би селяни маєтку, що продавався, оголошувалися вільними( і через 1 ОО років не залишиться кріпаків!); у « Наказі » ж пропонувалися практичніші засоби- самостійний викуп селян на волю та угода між ними й поміщиками про умови звільнення. Відповідна стаття катерининського « Наказу » зазнала при підготовці до друку значних змін, що зіпсували її початковий зміст. Друкований варіант « Наказу », що його отримали депутати Уложенної комісії, містив таку частину тексту статті: « Петр І узаконил в 1722 году, чтоб безумныIe и подаННЬІХ своих мучащие( поміщики.- А. Б.) бьІЛИ под смотрением опекунов. По первой статье сего указа чинится исполнение, а последняя для чего без действа осталася, неизвестно. Не должно вдруг и через узаконение общее делать великого числа освобождеННЬІХ. 3аКОНЬІ могут учредить нечто полезное для собственного рабов имущества ». Другу частину тексту Катерині ІІ довелося зняти, в зв ' язку із тим, що ті депутати Ул оженної комісії, кому імператриця дала на відгук « Наказ »( очевидно, не відкриваючи свого авторства), категорично висловились проти самої ідеї скасування кріпацтва.
Ось що було викреслено: « Могут еще заКОНЬІ определить уреченное время служБЬІ; в законе Моисеевом ограничена на шесть лет служба рабов. Можно также установить, чтоб на волю отпущенного человека уже более не крепить никому, из чего еще та польза государственная ВЬІйдет, что нечувствительно умножится число мещан в маЛЬJХ городах. Также можно уврачевать зло сие при самом оного корени. Великое число рабов
81 Записки... С. 646.