Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 258

Розділ IV, глава 2
--
257
на вирішенні застарілих проблем, не було. Тому абсолютистська
влада опікувалася головним чином питаннями надходження коштів до
державної казни, або фіскальними проблемами, а також превентив ними
заходами щодо соціальних вибухі в . Одночасно робилися окрем і кроки
назустріч вимогам часу, тобто для формування основ буржуазного укладу
в народному господарстві , шо в кінцевому рахунку виявлялось корисним
знову-таки передусім для казни.
Таким чином, російський абсолютизм, тісно пов ' язаний із феодаль­
ним ладом самою специфікою вітчизняної історії, змушений був в исту­
пати провідником потр ібних країні реформ; втім , в і н був обмеженим у
своїх діях власним політичним св ітоглядом та дворянським консерватив­
ним середовищем.
Абсолютизм може бути « освіченим » , я кщо монарх частково керується
в політичн і й діяльності досягненнями ідеології Просвітництва, у якій
центральне м ісце посідала доктрина «загального благоденства» та « цар­
ства розуму» .
Окреслена ситуація і в иникла в Росії і з воцарінням Катерини 1 1 ( 1 762),
яка обіймала імператорський трон 3 4 роки.
Дочка зб іднілого німецького принца, Софія-Августа-Фредеріка
Ангальт-Цербстська ( 1 72 9 - 1 796) була вибрана імператрицею Єлиз аветою
Петрівною в дружини спадкоємцеві пре столу Петру Федоровичу не в
останню чергу тому, що її мати доводилася сестрою принцу Карлу, ко­
лишньому нареченому Єлизавети, який рано помер . Цей вибір виявив­
ся вдалим у історичному сенсі, але ф атальним для Петра Федоровича.
П ісля смерті Єлизавети Петрівни у грудні 1 76 1 р . його проголо сили
і м ператором Петром І І І . Але він виявився нездатним для такої високої
рол і, викликав у дворянстві гостре незадоволення, і внаслідок палацо­
вого перевороту влітку 1 762 р. був скинутий з престолу, на який з ійшла
його дружина під іменем Катерини 11. Життя ж Петра ІІІ невдовзі трагічно
обірвалося за нез ' ясовних обставин (чутки звинувачували Катерину ІІ в
його загибел і).
Життя й урядування Катерини 1 1 завжди привертало увагу дослідників
(бібліографія нараховує понад 600 назв). Наукове з ' ясування характеру
та з начення їі правління для розвитку Росії почалось у другій половині
ХІХ ст. Представники прогресивних історіографічних напрямків,
у тому числ і історико-юридичної (державної) школи (С. Соловйов,
о . Градовський, о. Лаппо-Данилевський, В. І конников, М . Чечул і н
та ін .) в ідзначали в н е с о к Катерини П у створення певн их у м о в для
підприємництва, торгівлі , товарно-грошових відносин, елементів
громадянського суспільства і суспільної думки.