Розділ IV, глава 1--- 250 переконливо пояснюючи ЇХ зв ' язок із тими принципами кріпосницьких відносин, політичного панування дворянства, які він пропагував, деякі дослідникиS9 намагалися обrрунтувати( останнім часом такі спроби робляться все частіше60) належність Каразіна до антикріпосницького табору або навіть до просвітительства- послідовно демократичної течії в ідеологіях тієї доби. З такою позицією погодитися не можна. Каразін, дійсно, досить критично дивився на те, що відбувається в Росії, він- будучи у відставці- буквально атакував царя та перших сановників імперії( В. Кочубея, М. Сперанського, А. Чарторийського, А. Аракчеєва та і н.) різними проектами та рекомендаціями, записками та повідомленнями, де викривав самоуправство міністрів, байдужість чиновників до загального добра, хабарництво, казнокрадство, велику дитячу смертність і т. п. Усе це « вместе взятое,- писав Каразін у 1820 р.,- неоднократно рождало во мне МЬІСЛЬ, что какая-то невидимая рука движет изнутри родину нашу чрезвыайноo пагуБНЬІМИ для нее пружинами. Не только все сословия народа, но и все вероисповедания как-будто нарочно обижаются и раздражаются... » 61. Проте це була критика, так би мовити, « союзника ».
Та все ж оцінюючи особистість та світогляд Каразіна, його місце у суспільній думці і громадському житті кінця ХУІІІ- перших десятиліть
ХІХ ст., слід відокремлювати його теоретичні погляди на монархію, залежність селян, ієрархію станів, що мали відверто феодальний характер, від практичних пропозицій щодо усунення соціально-політичних вад російської дійсності. У критичному ставленні Каразіна до цих проблем, у трактовці їх причин і наслідків ми можемо без особливих зусиль відчути певний вплив буржуазних ідей. Не виступаючи проти підвалин феодально-кріпосницького ладу, Каразін, втім, намагався прищепити йому елементи чужого йому, буржуазного суспільного устрою: дворянський варіант народного представництва, орендні відносини між землевласниками і « підданими »( саме так, за його словами, слобожани називали приватновласницьких селян), сільське самоуправління, правові норми суспільно-політичного життя, тощо. Суперечності у поглядах
S9 Слюсарський А. г. Василий Назарович Каразин.- х., 1952; Коваленко ЛА. Велика французька буржуазна революція і громадсько-політичні рухи на Україні в кінці ХVІІІ ст.- К: Вид- во КДУ, 1973. С. 78-83; Нарис історії філософії на Україні. К, 1966. С. 123-126; Чабан А. М Прогрессивная социологическая МЬІСЛЬ России и УкраинЬІ второй ПОЛОВИНЬІ XVIII- начала ХІХ в. и французское Просвещение.- К, 1978, та ін.
60 Див.: Сліnyшко О. Українська суспільно-політична думка ХІХ ст. 11 Тисяча років української суспільно-політичної думки. Т. 5. Кн. І. С. 19-20.
61 Каразин В. н. Сочинения, письма и бумаги.- х., 1910. С. 124.