Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du

Розділ IV, глава 1 -- 249 Буржуазний уклад Росії у другі й половині ХУІІІ ст. тільки формувався і був доволі слабким, як і соціальна вага «третього стану » . В ідсутність самоорганізованої буржуазної суспільної с или робила неможливим виникнення впливового буржуазного напрямку в суспільній думці, в наслідок чого буржуазні за генетичною природою ідеї звучали в творах представників інших станів, насамперед дворянства. Це зумовлювало значну абстрагованість пропозицій антикріпосницького спрямування, які розглядалися владою й дворянським загалом як марні « прожекти» . Ступінь їх відповідності реальним потребам виміряти було надзвичайно важко, як і передбачити результати впровадження у життя . Каразін за своїми ідейними принципами був консерватором . Але консерватизм в продовж ХУІІ І ст. пережив чималу еволюцію, і на початку ХІХ ст. він уже не міг ігнорувати необхідність модернізації російської дійсності. Це створювало певне п ідгрунття для визрівання в консервативній ідеології низки перехідних форм між нею та буржуазним реформаторством, що тоді почало тільки-но формуватися . Саме ця специфіка тогочасного консерватизму виразно проявилася в каразінському св ітогляді . Не підлягає сумніву, що Каразін усвідомлював : існуючий феодально кріпосницький лад Росії потребував суттєвої реорганізації. Й ого в певненість, очевидно, rpунтувалася на аналізі стану справ у державі, а також на помірковано просв ітительських ідеях - одному з джерел формування світогляду молодого Каразіна. З часом в і н покинув просвітительське вчення, тому що вважав його утопічно-мрійливим, а отже, непрактичним і навіть де у чому шкідливим, оскільки воно не в ідповідало дійсним потребам людин и і суспільства даного історичного періоду. Гострі проблеми ч асу Каразі н обговорював, не збиваюч ись на твердолобий консерватизм. І це створювало можливість для контактів із просвітителями (Пнін, Анастасевич та ін.), але прогресивні ідеї Каразін використовував головним чином з метою незначного підновлення старої с истеми, яка, на його переконання, краще допоможе досягти «загального блага» , ніж вихвалюваний буржуазний лад. Непохитна відданість Каразіна старовині врешті-решт в ідштовхнула від нього передових діячів, таких як М. Тургенєв, П. Вяземський, М. Воронцов та ін. у селянському п итанні Караз ін виступав за обмеження поміщицької сваволі, регламентування селянських повинностей, спадкове володіння наділами, за відмову в ід дріб ' язкової опіки над господарською діяльністю селян, за елементи селянського самоврядування, навчання сільських дітей тощо. Звертаючи більше уваги на ці погляди Каразіна та недостатньо

Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 250