Розділ IV, глава 1--- 244 п ' єси « Наталка-Полтавка », « Москаль-чарівник »- яскраві свідчення любові автора до рідного народу, захоплення його мовою та гумором.
На думку М. Г. Жулинського, на поему « Енеїда » не можна дивитись лише як на літературний твір із розважальним сюжетом, викладеним українською( і народно-поетичною) мовою: « Тим часом і герой, і сюжет цієї поеми( сюжет мандрів і пошуків нової вітчизни) приховують глибокий символічний сенс. Йдеться ж бо тут про пошук нової України, про зусилля не десь далеко за морськими просторами, а на тій-таки земній території побудувати Україну нової культури, Україну нового духовного життя » 49.
Названий ще на початку ХІХ ст. « батьком української літератури », Котляревський заслужив велику щану у нащадків; схиляв голову перед ним
Т. Шевченко, а І. Франко так писав про його заслуги:
З великого пожару України Найбільшу спас народну святість- слово. Саме Котляревський започаткував в літературі напрям, який розвинули та збагатили українські письменники 1820- 1840-х років, що їх зараховують частіше за все до романтиків. С. Єфремов писав про це так: « Природня любов до рідного краю з стихійною силою вела до народного мовою, реального змістом і демократичного напрямом письменства. Цей могутній стихійний процес на українському фунті стрівся до того ж із потужним, усій Європі на початку ХІХ ст. спільним рухом до відродження народних форм у письменстві, до оживлення націй померлих і, здавалось, назавжди похованих історичними умовами. Кінець
ХУІІІ-го й початок ХІХ ст.- це час, коли загального признання своєї вартості здобула не тільки особа людська, але й нація » 50.
« Енеїда » продемонструвала світу досягнення України у художній сфері. Здобутки суспільно-політичної думки представила « Історія Русів », пам ' ятка, що виникла в 1790-х роках і була широко відомою в перші десятиліття ХІХ ст. До наших днів дослідники не дійшли єдиної точки зору щодо ії авторства; пропонувалися імена Г. Кониського, Г. Полетики, В. Полетики, О. Безбородька та ін. В. Шевчук підтримав у 1991 р. гіпотезу О. Оглобліна про те, що « Історія Русів » може належати перу представника козацької старшини з Новгород-Сіверщини Архипу Худорбаю51. Однак вирішити це питання і знайти неспростовні докази
49 Жулинський м.г Передмова 1 / Історія... Кн. І. С. 4.
50 Єфремов С. Історія... С. 305-306.
5 1 Шевчук В. Нерозгадані таємниці « Історії Русів » 1 / Історія Русів / Укр. переклад І. Драча.- К: Радянський письменник, 1991.- С. 13-15.