Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 246

Розділ IV, глава 1
--
245
на користь тієї чи іншої версн зараз навряд чи можл иво, враховуючи
усі використані підходи . Лише в иявлення нових, раніше не відомих
джерел, вірогідність яких не викликатиме сумніву, може в майбутньому
допомогти зняти цю проблему.
В . Шевчук вдало і лаконічно сформулював ідейний сенс « Історії
Русів» : «Що ж являла собою «Істор ія Русів)} я к тв ір? Вона подавала
картину історичного розвитку України від найдавніших часів до
другої половини ХУІІІ стол іття, власне, до 1 769 р. Автор працював
у традиціях так званих козацьких літописів, тими літописами він і
користувався, доповнююч и в и клад переказам и, власними споминами , а
подекуди (ХУ І І І стол іття) - документами. Основна мета твору - довести
натуральне, моральне та історичне право кожного народу на самостійний
державно-політичний розвиток, а боротьба українського народу за
в изволення - головний зміст книги»52. Жанр твору виз нач али по­
різному - історія, памфлет, трактат. Мабуть, ближч им до авторського
задуму інший термі н : політичний памфлет з історичною аргументацією .
За історичну канву автор обрав літописи Самовидця та Граб ' янки, «але він
поширює виклад, дає більш-менш широке тлумачення подій ч и підганяє
факти під своє розуміння. По-справжньому демократично настроєний,
протестує проти кріпацтва, деспотизму, урядовців, що ставили себе
вище законів .. , проти насильства військ, релігійної нетолерантності,
національної виключності і невиправданої погорди до чужинців, в тому
числі і в українців . . , зате він повний щирого співчуття до дол і свого при­
гнобленого народу»53.
Суспільне та історичне значення « І сторії Русів» полягало в тому, що,
з ' явившись на зорі доби Романтизму, цей твір утілив у собі думи та мрії
українського народу, дуже часто затаєні, але від того не менш жагуч і . Саме
тому « І сторія Русів» справила таке велике враження на І . Срезневського,
О. Бодянського , О . Пушкіна, М . Гоголя, М . Костомарова, Т. Шевченка,
М. Драгоманова та багатьох інших мислителів.
Як справедливо писав на початку ХХ ст. Д. Дорошенко, « І сторію
Русів» не треба сприймати наче пересічний історич ний твір, бо вона
« в ийшла не науковим історичним твором, а політичним памфлетом, вона
прислужилася дуже мало науковому дослідженню українського минуло­
го, але допомогла пробудженню наці ональної думки ; коротко кажучи,
вона має інтерес як покажчик найвищого рівня, якого досягла українська
політична думка в кі нці ХУІІІ ст. » Автор, очевидно, орі єнтувався не лише
52 Там же. С. 1 8.
53 Там же. С. 2 1 .