Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 242

Розділ IV, глава 1
--
24 1
свої здібності й нахили, своє покликання на цьому світі, знайти працю,
яка б приносила їй радість, а оточуючим пожиток . «Разумей то, к чему
ТЬІ рожден, - писав С коворода, - да будешь для себя и для братии твоей
полезнЬІМ, нежели чужие советЬІ и собственныle твои стремления . . . »43.
Така праця повинна бути в ільною (<<мне вольность одна лишь нравна»44),
«сродною» , тобто обраною для людини самою природою, це є запорукою
свободи людини взагалі . І тільки вільна особа спроможна раціональ н о
розпорядитися власною долею.
у л ітературній творчості Сковороди в ідобразилося багато сторін
української дійсності к інця ХУІІІ ст. Й ого « Басни Харьковские» ,
просякнуті народною мудрістю, розкривають соціальні відносини, за­
суджують суспільну не справедливість, пороки правлячих кіл, а з іншого
боку - утверджують високі етичн і цінності народних мас, їхній світогляд,
звичаї, традиції. Басні та в ірші Сковороди в ідзначаються гуманізмом,
співчуттям до долі про стої людини (<< Басня Зсопова»), що справляло
глибокий в плив на слухачів . Басні викликали ворожу реакцію влади,
тому що автор висв ітлював у них неситість ІІІЛ я хти, яка шукала тільки
слави, грошей, чинів. С коворода н азивав дворян рабами наживи, хижака­
ми. Не випадково вже після смерті Сковороди в 1 83 7 р. духовна цензура
заборонила передрук «Басен Харьковских» .
Як і російські просвітителі ХУІІІ ст. , С коворода послідовно проводив
ідею людської гідності, цінності людської особистості незалежно в ід по­
ходження, статуса, багатства. В ін критикував тих, « КОТОРЬІе человека це­
нят по одежде, по телу, по деньгам, по углам, по имени, не по его жития
плодам»45. Цю тему в і н розвивав у баснях «Старуха и Горшечнию> , «Два
ценньІ И камушки: Алмаз и Смарагд» та ін. Соціальний смисл цих басен
досить ч іткий: значення людини не можна ототожнювати з його м ісцем у
станові й структурі феодального суспільства.
« СРОДНЬІЙ труд» є, з точку зору Сковороди, необхідною умовою щастя,
критерієм гідності та моральної краси людини. Автор розві нчує парази­
тизм великої части н и пануючого стану, його неосвіченість та моральний
занепад. Дворянство живе за рахунок трудящих верств, але з неважливо
ставиться до них.
у вірші «De libertate» , написаному в 5 0 - 60-х роках, С коворода
уславлював народну волю та її « батька» - Богдана Хмельницького .
43 Сн:оворода г.с. Повне зібрання
44 Там же. с. 66.
45 Там же. с. 69.
. . .
Т. І . с. 4 1 8.