Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 238

Розділ IV, глава 1
--
237
в Росію, Десницький працював професором права Московського
університету. А згодом був обраний членом Російської академії наук.
у 1 76 8 р. Десницький закінчив і надіслав імператриці «Представление
о учреждении законодательной, судительной и наказательной власти в
Российской империи» , в якому конкретні пропозиції щодо модернізації
системи влади с пиралися на новітні досягнення західноєвропейської
політичної і правової думки (звернем о увагу на те, що в « Наказі»
Катерини І І політичн і реформи не згадувалися). Основоположну ідею
свого трактату Десницький виклав у передмові: «3аконЬІ делать, судить
по законам и производить суд во исполнение - сии три должности со­
ставляют три власти, то есть законодательную, судитель ную и наказа­
тельную власть, от КОТОРЬІХ властей зависит все почти чиноположения и
все главное правление в государствах » 3 6 .
Деякі дослідники (напр . , С . Покровський, В . Моряков та ін.) з арахо­
вували Десницького до прибічників просвітительської теорії розподілу
влади на три гілки, а В. Моряков нав іть писав, що Десницький виступав
за конституційну м онархіюЗ7, хоч не навів переконливих доказів щодо
цього . Інші вчені (В . Струнников, П. Граціанський та ін.) доводили, ЩО в
творах Десницького м и маємо справу не з « ідеєю про взаємну рівновагу,
взаємне обмеження влад» (В. Струнников), а лише «про відокремлення
один в ід одного органів, що здійснюють законодавч і, судові та деякі
адміністративні функції (<< наказательная власть» )>>38.
Тим не менше Десницький прагнув запровадити в Росії таку політичну
систему, в якій існувал и б противаги свавіллю самодержавної влади . Так,
він пропонував розширити повноваження С ената, зокрема надати йому
право в идавати нові укази, коректувати, доповнювати діючі закони, виз­
начати м ита і податки, здійснювати контроль за казною, роботою кол е гій,
навчальних закладів тощо. Проте здійснювати все це він міг виключно за
таких умов : « . . . их (сенаторов. А . Б . ) должность может дозволена бьІТЬ
с приказанием и по усмотрению монархов россиЙских . . . » 39. Проте прин­
ципи формування і склад С ената створювали певні умови для с півучасті
з монархом у законотворч ій діяльності, а отже, змушували б о станнього
якоюсь мірою рахуватися з позицією сенаторів .
-
36 Юридические произведения прогрессивныx русских МЬІслителей: Вторая половина
ХУІІІ в. м . : Госполитиздат, 1 959. с. 1 0 1 .
-
37
Моряков в. н. Русское просвenпeльство . с . 70.
..
38
Грацuанскuй П. С. Политическая и правовая МЬІСЛЬ России второй ПОЛОВИНЬІ Х УІІІ в.
м . : Наука, 1 984. С. 1 3 1 ; Його ж. Десницький. м . : Юрид. лит-ра, 1 978.
39 Пам'ятки . С.
.
.
1 99 (далі сторінки вказані в тексті).
-