Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 237

Розділ IV, гла ва 1
--
236
В умовах кріпосницької системи явно крамольно звучали такі в ис­
ловлювання Козельського : « . . . свойство вольности, чтоб ж ить так,
как хочется» ; «все те дела, KoTopыe неравно служат дЛЯ ПОЛЬЗЬІ цело­
го какого общества, не могут назваться добродетеЛЬНЬІМИ», « причина
Гракховой смерти бьша доброжелательство его республике Римской»
та ін. Кріпацтво взагалі справляє негативний вплив на суспільство: брак
доброчесності в народі « происходит от излишнего своевольства одно й
части того народа и о т великого притеснения другой»зз.
Ідеал Козельського - в ільне суспільство; на в ідм і ну в ід інших
російських просв ітителів того часу в і н поділяв переконання Руссо, що
«человеческий род в прошестви и многих веков отступил вовсе от нату­
рального своего состояния, полезнейшего для него, наВЬІ К (звик до. - А . Б . )
собственности имения и ч р е з то познал право сть и неправость, добро и
худо, ВЬІДумал много излишних нужд и чрез то научился взаимной зави­
симости и подверг себя многим несчастьям . . . » (с.4 1 2) . У примітках до
свого перекл аду « Истории датской» Л. Голберга Козельський скептично
оцінював свою добу: « НЬІНешний свет, как не хвастает себя ПОЛИТИЧНЬІМ
(в ихованим, освіченим . - А . Б . ) , однако он неважное пред прежними вре­
менами получил приращение в добродетели, а р азность только в ТОМ ,
что теперешние люди н е так просто, к а к прежние, а искуснее обижают
ближних»34.
Тому Козельський в важав своїм обов ' язком представити сучасникам
образ досконалого суспільства: в ньому л юди - доброчесні, вони нама­
гаються усі свої вчинки й думки спрямовувати до «общей всех людей
пользе» . Проте мало бажати оточуючим добра, слід мати до цього ще й
«страсть» , тобто Козельський в ідстоював активні че сноти громадян, що
було характерним для просв ітительського вчення взагал і .
Проект реорганізації державної влади в Ро сії підготував інший
український просвітитель с. ю. Деснuцькuй (? - 1 7 89). В ін народив­
ся у київській м і щанській родині, вчився у Троїце-Сергієвій семінарії,
потім - у Московському університеті, зв ідки разом з іншими здібними
юнаками був переведений в університет Академії наук у Петербурзі. Для
закінчення навчання і стажування Десницького відрядили в Глазговський
ун іверситет (Шотландія), де в і н після шести років напруженої праці за­
хистив ( 1 767) докторську дисертацію з юриспруденції35. Повернувшись
33 Там же. С. 427, 438-439, 448, 45 1 , 468-469.
34 Пам'ятки . . . С. 1 87.
35 Браун А. С.Е. Десницкий и И.А. Третьяков в Глазговском университете ( 1 76 1 - 1 767) 11
ВеС11l И К МГУ. Серия «История ». 1 969. N2 4.