Розділ IV, глава 1--- 235
Разом з іншими просвітителями КозельськиЙ надавав великого значення освіті й поширенню знань у народних масах. Але, спираючись на українські філософські традиції, він писав, що недостатньо набути знань, слід потурбуватися про моральність: « Сим желанием преимущества в добродетели, а не в разуме побуждаем будучи, обращаю речь мою к вам, любезныIe в искании прямо й добродетели и прямого разума, товарищи россияне!» З О. Людина, яка на перше місце ставить збагачення розуму знаннями практичного спрямування і не піклується про власну моральність, прагнутиме насамперед задовольнИТИ особисті бажання, не замислюючись про наслідки. Суспільству і простий злодій небезпечний, а освічений тим більше. Тому, писав Козельський, людей, які не виявили стійкості в доброчесності, не можна підпускати до науки. У цьому відношенні погляди Козельського співпадають із роздумами Сковороди.
Добродійна людина, зазначав КозеЛЬСЬЮІЙ, всі вчинки спрямовує на загальну користь, яка передбачає певне зрівняння( егалітаристом
Козельський не був) громадян у правах, обов ' язках та матеріальному достатку. « Мне кажется,- писав він у « Философических предложениях »,- что весьма неполезнЬІ великие различия состояний человеческих в обществах, а лучше им бьІТЬ посредственнЬІМИ так, чтоБы одни люди не могли презирать и утеснять других, а другие не имели б ПРИЧИНЬІ много раболепствовать. Я думаю, что всяк видеть может в первом из сих случаев, в рассуждении зависимости человека от многих других способ к порокам, а в другом, в рассуждении зависимости его от одного правительства и законов, способ к добродетели » З I. У ЩІХ словах міститься плідна ідея обумовленості моралі соціальним середовищем, і тут Козельський пішов далі Сковороди.
Відверту неприязнь до станового принципу в розподілі суспільного багатства Козельський висловив таким чином: погані справи там, де як у тому полку, де « командиры очень богато одеТЬІ, а солдатЬІ ободраНЬІ ».
Обачливо Козельський натякав на підтримку республіканської форми правління, тому що, на його переконання, добродійність у народі зможе утвердитися тоді, коли користь окремої особи більше або менше співпадає з користю усіх. Саме це він передбачав у республіці, де « общая польза есть основание всех человеческих добродетелеЙ... » З 2.
ЗО Козельскulї ял. Философические преДJlОжения // из6ранныe произведения русских мылителейй второй ПОЛОВИНЬІ ХУІІІ века: В 2 т.- М.: Госполитиздат, 1952. Т. 1. С. 427.
ЗІ Там же. С. 534.
З2 Там же. С. 528, 536.