Розділ IV, глава 1-- 234
годи землевласників, хліборобів та суспільства. Козельський, безумовно, був у полоні ілюзій, проте об ' єктивний смисл його пропозицій підривав засади феодально-кріпосницької системи.
Однак в цілому українська шляхта та козацька старшина домагалися визнання їх « благородного » походження, а також зрівняння українських чинів з російськими, шляхти- з дворянством. Одним з доказів права увійти вищій козацькій верстві до шляхетського( дворянського) стану була, на думку козаків, тривала й самовіддана військова служба. Тому в обговоренні питання про « права блаГОРОДНЬІХ » взяла участь й українська делегація.
Депутат Дніпровського пікінерського полку та шляхти Катерининської провінції Я. Козельський, вислухавши критику петровської Табелі про ранги з боку великоросійської родовитої знаті( зокрема, кн. М. Щербатова), в своїй промові29 підтримав демократичних депутатів Росії. Він також вважав, що високий статус та привілеї повинні бути наслідком особистих заслуг, а не народження від сановитих батьків. Щоправда, не зважився- як то зробив депутат з міста Руза Смирнов- піддати сумніву дворянське звання нащадків, які самі не заслужили його.
Представниками української просвітительської думки другої половини ХУІІІ ст. були Я. Козельський( брат депутата Уложенної комісії), С. Десницький, Г. Сковорода та ін. Їм присвячені численні дослідження, тому зупинимось лише на деяких аспектах поглядів цих мислителів. я.п. Козельськuй( 1 728- 1794) народився в сім ' ї сотника Полтавського полку, вчився в Київській академії, але згодом переїхав у Петербург і вступив до гімназії Академії наук, потім перейшов на навчання( за сприяння акад. СЛ. Крашеніннікова, якому раніше допомагав Ф. Прокопович) до університету Академії наук, де слухав лекції М. Ломоносова.
Очевидно, через брак коштів Козельський змушений був залишити університет і вступити у військову службу. На початку 60-х років він- викладач математики і механіки Сухопутного шляхетського корпусу. З 1766 р. Козельський працював у Сенаті, Малоросійській колегії тощо. Останні роки життя провів у власному маєтку під Полтавою.
Козельський відзначався демократичністю переконань, що знайшло свій вияв У його працях « Философические предложения », « Разговор двух индийцев Калана и Ибрагима о человеческом познании », передм 0- вах до перекладів книг зарубіжних авторів тощо. Український мислитель піддавав всебічній критиці кріпацтво, станову нерівність, самодержавний образ правління.
29 Там же. С. 170-1 72.