Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 233

Розділ IV, гла в а 1
--
232
модернізації України за прикладом західноєвропейських країн. На цій основі
розгорнулося співробітництво українських і російських просвітителів.
Вже в Уложенній комісії виступив слобідський депутат від козаків А ндрій
АлеЙнuков. Він рішуче « засудив поступове закріпачення селян в ГеТl?манщині
й Слобідській Україні і запропонував заборонити старшині . . . купувати зем­
лю разом із селянами або заселяти ії ними. Існуюча практика, твердив він,
однозначно завдала шкоди козакам, бо відривала їх від землі, отже, приму­
шувала виїджати в Росію, де вони часто втрачали свій козацький статус»26.
Шляхетські депутати засудили виступ Алейникова, зокрема депутат в ід
ніжинської шляхти Гаврило Божич, посилаючись на Литовський Статут, го­
ворив, що пропозиції Алейникова порушують права землевласників.
В ідпов ідаючи своїм консервативно зорієнтованим колегам-депутатам,
Алейников зайняв антикрі посницьку позицію : «МЬІ видим целую Европу,
которая в креПО СТНЬІХ крестьянах никакай нуждЬІ не имеет. И не большее
ли будет предосуждение всем ГГ. депутатам и всему нашему государству
перед дру гими европейскими странами, когда по окончании сей ВЬІСОКО­
славной Комиссии узаконено будет покупать и продавать крестьян как
скотину?»27.
П ісля перерви в роботі Уложенної ком і с ії і переводом ії з Москви до
Петербурга засідання в ідновилися 1 6 лютого 1 76 8 р. А У квітні того ж
року комісія почала розгляд указів про селян-втікачів, в яких передбача­
лося зробити більш жорстокими покарання за втечу в ід поміщика, пере­
ховування втікачів, чого домагал ися дворяни. Крім російських депутатів
(А . Маслов, Г. Коро б ' їн , І. Чупров, І. Жеребцов та ін.), в обговоренні
цього п итання взяв участь депутат в ід шляхетства Катерининської
провінції Яків Козел ьськuЙ2 8• Він підтримав думку Короб ' їна, який при­
страсно доводив необхідність обмеження та регламентації повинностей
кріпаків. Як пізніше Маніфест Павла І від 5 квітня 1 797 р. (і майже тими
ж словами), Козельський стверджував, що селянський тиждень має бути
поділений м іж феодалом-землевласником та хліборобами, аби останні
могли обробити власн і наділи, проте Козельський в ідводив селянам не
три дні, як Павло І , а лише два.
Повинності селян мають визначатися не поміщиком, але «через го­
с под губернаторов и депутатов» на підстав і перев ірених «обстоятельств и
О П ЬІТЮ) і закріплюватися законом, говорив КозельськиЙ. В тому випадку,
26 Когут З. Російський централізм . С. 1 55 .
27 Моряков В . и. Русское просветительство второй ПОЛОВИНЬІ ХУІІІ века (Из истории
. .
обществеННО-ПОл\fПlческой мы
лии России). - М . : Изд-во Моск. УН-Щ 1 994. С. 1 43 .
2 8 Пам 'ятки . . .
С . 1 73- 1 8 1 .