Розділ IV, глава 1-- 230
українських делегатів у Москві та Санкт-Петербурзі, погляди на цю проблему Г. Полетики, І. Скоропадського, С. Дивовича та ін.
Полетика у « Промові на загальних зборах старшини і чинів у Глухові »( 1763) 24, уникаючи прямих звинувачень на адресу царського уряду, змалював непривабливу картину становища України, яке все погіршувалось після приєднання до Росії. Причина такої негативної тенденції, на думку Полетики, криється у тому, що « умалилась власть и сила шляхетства нашего, а возросла и почти все себе присвоила воинская сила. И так надлежит нам стараться, чтоБЬІ учредить все те ЧИНЬІ и достоинства, ко
Topыe управляют гражданскими делами на всем таком основании, как повелевают права наши... ». Іншими словами, надання шляхті пануючого статуса, передача до Ті компетенції управління всіма справами в Україні( крім тих, що потребують « ВЬІсочайшей конфирмации »)- ось запорука належного вирішення злободенних питань та повернення до гарантованих владою « прав, вольности и преимуществ ».
Проблему захисту української автономії розробляли також літератори.
С. Дuвовuч( 173?- 176?) належав, за словами М. Грушевського, до кола « козацької інтелігенції, народився у містечку Стародубівського полку, вчився у Київській академії, Академічному університеті в С.-Петербурзі. Був перекладачем у Генеральній Військовій Канцелярії. Товаришував з
філософом-просвітителем Я. Козельським. Його перу належить знаменитий віршований памфлет « Разговор
Великороссии с Малороссией »( 1762) 25, в якому викладена славна історія українського народу, його хоробрість, мужність, багаті традиції, звичаї, культура, автор аргументовано доводить, що Малоросія за своєю волею приєдналася до Московської держави за умови поважання її права самостійно розпоряджатися власною долею( Малоросія говорить Великоросії): Не тебе, Государю твоему поддалась, При KoTopыx ТЬІ С предков своих и родилась Не думай, чтоб ТЬІ сама бьша мой властитель, Но государ твой и мой общий повелитель.
Кінцівка цього твору досить символічна: він наче підказує Росії, яким має бути її ставлення до України:
24 Пам ' ятки... С. 97-101( дослідники припускають, що промова могла буги приписана Полеrnці).
25 Там же. С. 68-96; Тисяча років української суспільно-поліrnчної думки: У 9 т.- К: Дніпро, 2001. Т. 4. Кн. 2. С. 115-144.