Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 228
Розділ IV, глава
1
--
227
Міське середовище України не було структурованим й юридично
в изнаним, тому Румянцев довільно визначив міста, де проводитимуть
ся вибори, не врахувавши деяких важливих центрів, таких як Батурин.
Соціально строкате населення міст (шляхта, духовенство, старшина,
купці, ремісники, козаки), соціально нейтральний критер і й для участі
мешканця у виборах (володіння будинком) обумовлювали проникнення
в имог інших верств у накази депутатам від міст. Але Румянцев і його
помічники, беручи до уваги тертя м і ж суто міщанами та шляхетсько
старшинськими колами20 , скасовували накази, прийняті під тиском
останніх. Отже, ряд м іських наказів (7 з 1 4) в і дображають в цілому
настрої природних мешканців м іст.
Передусім З . Когут наголошував, що під час виборів у містах « с оціальн і
проблеми відсунул и на задній план питання автономії Гетьманщини» .
На зборах виборців у містах найчастіше звучали голоси за збереження
муніципальних прав і магдебурзького права, звільнення в і д втручання
козацької адм іністрації в управління містами, поширення юрисдикції
міських органів влади на всі категорії жителі в (шляхту, росіян, козаків
і т.д.), за повернення місту незаконно відторгнутої нерухомості (землі ,
с і л , млинів тощо), обмеження для шляхти, козаків, іноземців, р ізночинців
на торгівлю без сплати міських податків та виконання м і ських обов ' язків;
за справедливе розподілення м і ж усіма городянами постойної повинност і
(квартирування російських в і йськ), включаючи шляхту і козак і в та ін.
Незважаючи на те, що міщанські накази опозиц і йні шляхетським
і козацьким, вони також, так би мовити, тягнули назад, до феодаль
них порядків, що с формувалися у соціально-пол і тичному середовищі
В еликого к няз івства Литовського та Реч і Посполитої.
Але консерватизм різних українських стан і в пояснювався
передус ім тим, що захист традиційних форм суспільного життя проти
асим іляційного тиску з боку царського самодержавства був в одночас і
з ахистом національної самобутності . Н а це справедливо в казав свого
часу І . Лисяк-РудницькиЙ2 1 • Однак в українській і стор і ографії дуже р ідко
звертають увагу на ту обставину, що опір польському чи російському на
ступу змушував українську громаду м іцно триматися за старови ну (а в
середні в іки, і но