Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du

Розділ IV, глава 1 -- 224 чужих земель, а иногда по женам в дворяне и СЛЬІшать, чтоБЬІ с идеть (на зборах виборців - А.Б.) с мещанами, считая сие бьІТЬ предосудитель НЬІМ чести своей, именуючи всегда граждан мужиками, и в самом деле старалися при сем случае уничтожить их вовсе из звания, уничтожа без того же уже все их права и привилегии и присвоя себе в городах власть беспредельную и владения большие» . З іткнення в ідбувалися й м іж окре мими групами шляхтичі в : « Не обошлось без того, однако, ни одно собра ние, - пов ідомляв генерал-губернатор, - чтоб кто-либо в начале оного не встал, укоряя другого не бьІТЬ шляхтичем, а таковой раздражеННЬІЙ имел готовую генеалогию всем самознатнейшим вельможам, оБЬІ кновенно на чиная род их вести или от мещанина, или от жида; уличаемо бьІЛО, что и по несколько раз свои имена неКОТОРЬІе по надобностям и обстоятель ствам меняли; нередко смертное убийство и другие бесчеСТНЬІе пороки тут примешивались» 14. Гострі м іжстанові чвари давали п ідстав и С . -Петербургу сприймати накази українським депутатам або вибірково, тобто серйозно розглядати передусім ті з них, які не дуже суперечили урядовим намірам, або вважа ти частину з наказів проявами станового егоїзму та недалекоглядності. Катерина П , мабуть, серйозно продумувала цю колізію; вона писа ла Румянцеву : «Хотя БЬІ тот или другой уезд недеЛЬНЬІе просьБЬІ , как Стародубовский, в наказ свой и внес, то надеяться можно, что самим депутатам их при действительном заседании в комиссии СТЬІДНО будет перед прочими сильно стараться о таких пунктах, кои М НОГОЛЮДНЬІ М со бранием в посмеяние несомненно обращенЬІ будут, тем наипаче, когда возле одного вздором наполненного наказа прочтут другой, умереннЬІЙ, как-то черниговский, в котором м ножество находится пунктов, кои че сть делают сочинителям оного . ПУНКТЬІ козацких наказов многим спеси сбавят» I S . І з листування імператриці з Румянцевим пом ітно, що П також дратувала норовливість шляхетської і козацької верхівки, але Катерина 1 I стримувала свої емоції, вимагаючи в ід генерал-губернатора, не звер таючи увагу на найбільш сварливі кола, домогтися обрання депутатів в Уложенну комісію. Пленарні ж засідання комісії; сподівалась вона, пере конають українську громадськість у благородних прагненнях влади та вел ич і того , що відбуватиметься в «законодавч і й асамблеї» . А це врешті решт стане вирішальним кроком на шляху «добров ільної асиміляції» . Накази українським депутатам, складені на зборах виборців, являють собою цінне джерело з історії суспіл ьної думки середини ХУІІІ ст. Однак 14 IS Там же . Там же . С . 4 0. С . 44 .

Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Página 225