Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 219

Розділ IV, гла в а 1
--
218
кріпосницької системи. Щоправда, Катерина І І та Олександр І добре
розум іли необхідність удосконалення різних сфер російського життя, і
навіть немало зробили в цьому напрямку, проте їхні реформаторські пла­
ни були значною м ірою абстрактними, в ідірваними від реальних ресурсів
держави . Та й здійснити в Росії соціальну революцію (хай навіть мирну ! )
вони, судяч и з усього, навряд чи зважилися б .
Вартий уваги факт: протягом Доби Просвітництва російська дум­
ка поступово позбувалася надій на уряд як руш і й ну силу соціальних
перетворень; замість того, щоб тільки надсилати на монарше і м ' я свої
далекосяжні проекти, мислителі, громадські діяч і , о св ічені люди по­
чали створювати власн і організації (літературні, наукові, громадські і,
нарешті, таємні), які виробляли незалежні від влади шляхи всебічної
модернізації країни . Не маючи належної соціальної опори, зневірившись
у владі, передов і кола Росії мимовол і стали віддавати перевагу насиль­
ницьким методам вирішення соціальних проблем, а частина з них згодом
перейшла і до терористичних акці й .
В иділений нами період поч инається з правл іння Катерини 11, приб ічниці
поміркованого просвітительства, яка сприяла участі громадськості у мо­
нарших задумах реформування, але не переносила заперечень ч и крити­
ки; закінчується в і н декабристським виступом, переконання учасників
якого, з нашої точки зору, в ідповідають просв ітительськ