Розділ ІІІ, глава 2--- 209
Звичка вітчизняних купців до крадіжок і обману завдають непоправної шкоди закордонній торгівлі з Китаєм та Персиєю, бо наші купці домовляються із зарубіжними виробниками, щоб вони готували товари нижчої якості, дешевше. Так на російський ринок потрапляє гнилий чай, поганий шовк і т. д. Татіщев пропонує на кордоні влаштовувати перегляд того, що ввозиться, знищуючи на місці негодящий товар.
На думку дворянина Татіщева, купцям не можна дозволяти купувати у власність села із залежними селянами; вони одержимі пристрастю придбання маєтків, « исча к своему и казенному вреду против древних законов деревни купить, КОТОРЬІМИ немало управлять не разумеют, и тем сами разорились и деревни разоряют, особливо то довольно видимо, что и купить не умеют, цену платят вдвое, и купчей, как потребно, написать не умеют ». В інших європейських країнах, наприклад, в Англії, Голландії, Франції, купцям заборонено ставати поміщиками, володарями кріпаків, вони можуть виключно орендувати села. Наші ж купці не бажають засновувати промислові підприємства( окрім декількох шовкових мануфактур), хоч це, безумовно, створило б, надійне підrрунтя для розширення їх торговельних операцій.
Поставив мислитель першої половини ХУІІІ ст. питання про банки, без яких не можна серйозно говорити про розвиток торгівлі та промисловості. Наявність банків приносить користь усьому суспільству: казні й приватним особам, селянам і міщанам, тому, хто виступає вкладником, і тому, хто бере кредити. Але, оскільки банків немає, купці змушені позичати гроші у приватних осіб і нерідко вдаються до шахрайства, аби не повертати позичене. Цікаво, що одним з аргументів на користь створення банків Татіщев називав « безопасность заЙмов ». Дворяни, чиновники, заможні люди, які мають вільні кошти, готові надавати їх на певних умовах, проте небезпека їх втратити позбавляє бажання це роботи.
Як бачимо, Татіщев показав низку причин відсталості російської економіки, в основному тих, які торкались аспектів адміністративного управління та контролю. Він не поставив перед собою і читачами важливого питання про те, чому купцям та ремісникам вигідніше обманювати і халтурити, а не виробляти і торгувати високоякісними товарами. Звичайно, адміністративна опіка багато що б вирішила, але далеко не все і не найголовніше, тому що пануючий феодально-кріпосницький лад заважав формуванню буржуазних відносин.
Та й сам Татіщев був поміщиком і відстоював існуючу кріпосницьку систему з усіма їі атрибутами: монархічним ладом, становою ієрархією, монополією дворян на землю та залежних селян тощо. У 1742 р. він,