Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 191

Розділ ІІІ, глава 2'
--
1 90
маном : Юрія Хмельницького ч и Івана Безпалого (ген . обозни Й . - А . Б . ) ; на
думку Крижанича, Ю . Хмельницький ще молодий та недосв ідчений, по­
винен ще певни й час послужити цареві, а гетьманом має стати Безпалий
на З роки, бо в ін довів свою відданість Мо скв і . Київ та Чернігів будуть
управлятися царськими воєводами .
Можливо, і с а м Крижанич не дуже в ірив у спроможн ість «черкас»
протистояти перманентним сепаратистським тенденціям у власному
середовищі, через що пропонував спустошені в і йною українські землі ,
після їх нового заселен ня, підпорядкувати безпо середньо царю і роздати
російським боярам39•
Цей твір, можна припустити, переконав Посольський приказ, що
Крижанич має намір втручатися не в свої справи, а тому краще пора­
дити йому зосередитись на питаннях осв іти, зокрема на підготовці гра­
матики, слов ників тощо . Так Крижанич і вчинив, досяг певн их успіхів,
крі м того, встановив зв ' язки із в идатними вельможами - Б.І. Морозовим,
Ф . М . Ртищевим, А.І. Івановим (дьяком Посольського приказу) та ін .
Пройшло небагато часу і Крижанич помітив, що за ним слідкують, а
невдовзі, скориставшись незначним приводом (на святках Крижанича,
очевидно, напоїли і звинуватили у тому, що він начебто ганив государя),
його відправляють у січн і 1 66 1 р . на заслання до Сибіру. Справжньою
ж причиною царської « немилості» , спровокованої придворними і
церков ними колами, була, на думку багатьох дослідників (О. Бодянського,
С . С м ирнова, С. Соловйова, М. Костомарова, Л . Пушкарьова та ін .),
загалом незалежна позиція Крижанича в політичних, осв ітніх, релігійних
питаннях, яка не співпадала, а то й суперечила позиції оф іційній. Цю
свою позицію Крижанич намагався не в исловлювати в ідверто, але
установи розшуку ХУІІ ст. бачили ворога в кожному, хто має власну
думку (досить сказати, що стрільці, які везли Крижанича в Тобольськ,
скоса дивилися, коли в ін перебирав книги на вологодському р инку), тим
пач е - в і ноземці. Таки м же чином ставились до них старообрядці . Коли
через Тобольськ у 1 666 р . проїздив Аввакум, в ідбулася його коротка
зустріч з Крижаничем; дізнавшись, що ві н католик, вождь розколу навіть
не дозволив Крижаничу наблизитись до себе.
Перебуваючи у Тобольську, Крижанич завершив розробку слов ' янської
граматики на новітніх мовознавчих принципах (цікаво, що він пропонував
скасувати в алфавіті архаїчні знаки - о , іжиця, кси, пси, ф іта), в инайшов
спільни й для усіх слов ' ян алфавіт і спільну мову, основу лексичної
системи якого склала рос ійська лексика, а граматичної - хорватська мова.
39 Там же. С. 89-90.