Розділ ІІІ, глава 2--- 189
царським чи придворним історіографом, щоб він зміг повною мірою продемонструвати й свої літературні здібності, й свою непересічну ерудицію в полемічних творах, спрямованих на захист Російської держави ». Відзначимо, що у цьому листі Крижанич вже не згадував про свій намір вчити царських дітей, діяти в напрямі зближення двох церков; очевидно, писав Л. Пушкарьов, він зрозумів усю « ефемерність » своїх « юнацьких планів ». Тому завдання « з ' єднання церков не були зовсім забуті, та вже ж вони відійшли на дальній план: Росія потребувала в першу чергу освіти, навчання, європеїзації життя » 38.
Доки неповоротка російська бюрократія розглядала пропозиції « чужоземця », енергійний Крижанич написав для царя й передав у Посольський приказ « Беседу ко черкасам » та « Усмотрение о царском величестве ». Зміст цих творів визрів, мабуть, під час подорожі Крижанича до Москви через українські міста та села. Автор наголошував на тому, що українським козакам(<< черкасам ») слід вірно служити російському цареві, звільнившись від « лядського » ярма, а царю давав пораду не порушувати козацькі вольності, традиційні права й звичаї. Посольські співробітники, ознайомившись з рукописами Крижанича, зацікавились ними лише в одному аспекті: чи відомо іноземцю щось про настрої та задуми українських козаків, недружніх( або, не приведи Го споди, ворожих) Російській державі. Тому вони попросили Крижанича детально описати свій проїзд крізь українську територію: що бачив, чув і т. д. Проте Крижанич свою відповідь( з якихось причин) виклав у формі рапорта( або статті) про те, яким чином можна вибудувати політику Москву стосовно України, щоб досягти вірності П населення російському государю. В ній знаходимо низку цікавих спостережень; зокрема, Крижанич писав, що серед « черкас » вкорінилася « єресь », начебто їм буде скрутно жити у підданстві російського царя.
Крижанич радив Олексію Михайловичу послати до українських козаків князя, який би звернувся до них з умовлянням облишити « відступництво », що вже принесло стільки горя, збитків, людських жертв, і тоді цар пробачить їх гріхи. Коли порозуміння утвердиться, цар дасть згоду на обрання гетьмана, влада якого спиратиметься на розроблену систему законодавства, ядром якої будуть колишні та новодаровані вольності. Передбачав Крижанич заснування у Москві особливого приказу для управління Україною, а очолювати його повинні люди, обрані самими « черкасами ». Гетьмана ж слід обирати на 2-3 роки, а не довічно. Зараз, писав Крижанич, серед козаків йдуть суперечки- кого обрати геть-
38 Пушкарев ян. Юрий Крижанич: Очерк жизни и творчества.- М.: Наука, 1984. С. 86.