Розділ ІІІ, глава 2:--- 187
всіх галузях життя,- писав О. Кизеветтер,- проходило різке роздвоєння. Звичай втрачав свою привабливість, громадська поведінка була вибита з давнішньої колії »; « друга половина ХУІІ століття була на Москві часом посиленого розвитку роздратованих ідейних суперечок ». Такі суперечки часто відбувалися у гостинному домі Ф. М. Ртищева, « куди ходили, продовжував О. Кизеветтер,- вести і слухати вчені й богословські суперечки, або, як висловлювались у той час, ходили « гризтися » про нові звичаї та церковні виправлення » 36.
Для підвищення в суспільстві освіченості Ртищев заснував при Андріївському монастирі школу, до якої запросив викладачами українських ченців, що почали викладати нові дисципліни: латинську мову, риторику, філософію тощо. Сам Ртищев вивчав там грецьку і латинську мови, інші науки. Існувало ще кілька таких же приватних шкіл. Їх діяльність підготувала відкриття у Москві в 1687 р. Слов ' яногреко-латинської академії, очолюваної братами-греками Йоанникієм і Софронієм Лихудами. Це був перший в Росій вищий навчальний заклад, відкритий для людей « всякого чина, сана и возраста » та призначений для підготовки вищого духовенства і чиновників державної служби.
Відомим діячем на ниві освіти був Симеон Полоцький( 1629- 1680), наставник царських дітей, вчитель школи Заіконоспаського монастиря, один з організаторів Московської слов ' яно-греко-латинської академії, автор « Букваря ЯЗЬІКа словенска »( 1667), поет і драматург. С. Полоцький вірно відчув вимоги часу: новій добі потрібна була нова людина, духовний склад якої був би немислимий без грунтовних знань про світ і соціальну дійсність. Література і суспільна думка ХУІІ ст. вперше звернули прискіпливу увагу людини на П внутрішній світ: особливо характерними в даному відношенні визнаються « Пов есть о Горе Злочастии » і « Повесть о Савве ГРУДЦЬІНе ». У них, а також в інших творах демократичної літератури, висвітлювалась проблема зруйнування зв ' язку особи із середовищем37, що створювало основу конфліктних ситуацій.
С. Полоцький, власне, якраз і займався питаннями виховання молодого покоління, аби зняти виниклі колізії. Головним методом він вважав освіту, тому й присвятив цій справі все життя.
З точки зору розпочатого повороту Росії до Заходу становлять інтерес відгуки про російську дійсність відомого діяча південних слов ' ян хорвата( за іншими даними- серба) Юрія Кр u:ж анича( бл. 1618- 1683). Походив він з маломаєтних дворян, вчився в угорсько-хорватському центрі
36 Кизевеmтер А. А. Протопоп Аввакум... С. 26, 29.
37 Лихачев де. Человек в литературе Древней Руси.- М., 1970. С. 137.