Розділ ІІІ, глава 2--- 186
Проте Нікон відкидав усі звинувачення Лигаріда, продовжував наполягати, що « священству » повинна належати вся повнота влади, бо, за євангельським виразом, « Ина слава солнцу, ина слава луне », отже, надавав церкві статус першого світила.
Приниження церкви, писав Нікон, призводить до соціальних злигоднів, внаслідок яких увесь народ мимоволі < шостився »: «... НЬІне неведомо кто не поститца, скудости ради хлебнЬІЯ, во многих местех и до смерти постятся, понеже есть нечево ». Суспільство розкололося на дві частини: в одній зосередились « ОТЧИНЬІ, люди, хлеб, деньги », а в іншій- оброки, повинності, податки3S • Закидав Нікон цареві й нетерпимість до іншої точки зору: тим, хто говорить правду, він відрізає язики, руки чи ноги, ув ' язнює довічно. Цікаво, що Нікон вважає провиною Олексія Михайловича сувору розправу із старообрядцями.
Нарешті, уряд, запросивши на церковний собор 1667 р. зарубіжних патріархів, домігся зняття з Нікона сана патріарха; собор підтвердив також першість « царства » в усіх галузях суспільного життя.
Таким чином, на Заході конфлікт світської та духовної влади завершився розведенням сфер їх компетенції, що забезпечило з часом їх співробітництво, а колишня першість « священства » трансформувалася у наглядницькУ, функцію, контроль за діями « царства » з позицій норм християнської етики. В Росії ж суперництво влад призвело до повної поразки однієї з них( духовної), підкоренні її іншій( світській), яка внаслідок такої перемоги залишалась безконтрольною, тобто самодержавною.
Рубіжним явищем у суспільН1И думці другої половини ХУІІ ст. була зміна ставлення до західноєвропейського( отже, латино-католицького) способу життя, науки культури. Зростав престиж світської освіти, знання іноземних мов, цивілізаційних досягнень Заходу. Будинки деяких аристократів( боярин Ф. Ртищев, кн. В. Голіцин, навіть родич царя боярин М. Романов) обставлялися вишуканими імпортними меблями, картинами, дзеркалами; в них з ' явилися бібліотеки, укомплектовані літературою на іноземних мовах. На вулицях Москви можна було побачити елегантні екіпажи з лакеями у лівреях « на зап ' ятках », молодих франтів у польських жупанах з обритими бородами, чимало іноземців( німців, поляків). Вже на той час існувала Німецька слобода, де облаштувалися запрошені до Росії закордонні фахівці. « У
35 Там же. с. 48.