Bcryn -- 17
Звичайно , судження людей про характер суспільних відносин можуть бути залученими будь-якою науковою дисципліною для вирішення своїх завдань : напр ., філософією - для з ' ясування специфіки народного світогляду чи природи відображення соціальної дійсності в свідомості народної маси . Однак наукові дисципліни із своїми завданнями теоретичного плану не спроможні навіть спільними зусиллями вичерпати головний зміст джерельної інформації такого типу .
Виходом з цього становища , з нашої точки зору , може бути завершення розпочатого в середині ХХ ст . процесу оформлення самостійної наукової дисципліни ( галузі ) в структурі історичної науки . Аргументом на користь появи нової дисципліни , яку й доцільно назвати суспільною думкою , є соціальна функція даної сукупності фактів , що акумулювала в собі народну оцінку суспільного життя впродовж того або іншого історичного періоду . Така оцінка не становить « професійного » інтересу для інших наукових дисциплін .
Отже , історія суспільної дУЛ / КlI - самостійна lІаукова дисципліна ( г а лузь ), складова частиІІа структури історичної lІауки , яка вивчає ставлення людей до актуалыllхx проблем соціального ;JlC иття та іх уявлеllllЯ про бажаІІі зміни в IІЬОМу.
Мета , яка стоїть перед історією суспільної думки полягає у докладному вивченні того , наскільки соціально-поліТl'чні умови доби відповідають потребам і вимогам людей , наскільки вони сприяють всебічному розвитку особи ( або - не відповідають і не сприяють ). Задоволення життєво важливих інтересів членів суспільства є безпомилковим критерієм цивілізованості та духовної культури останнього .
Проте у цих співвідношеннях існує одна суттєва деталь , що потребує неодмінного врахування . Добре відомо , що реальні можливості дійсності значно відстають від бажань людей , а тому , аналізуючи ці бажання , треба обов ' язково з ' ясувати наявність об ' єктивних умов для їх реалізації . А вже після того дивитися , як інтереси людей відображені у пол ітиці урядових органів , місцевої адміністрації , у діяльності політичних партій та громадських організацій . Мета історії суспільної думки конкретизується у гі завдаllНЯХ : - виявити коло актуальних проблем , що протягом певного часу хвилюють майже все суспільство ;
- встановити нагальні питання , які турбують тільки представників того або іншого класу ( верстви , прошарку );
-з ' ясувати вплив невирішених проблем на соціальні взаємовідносини , відносини між суспільством і владою , особою і суспільством і т . п .;