Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 18

Bcryn-- 17
Звичайно, судження людей про характер суспільних відносин можуть бути залученими будь-якою науковою дисципліною для вирішення своїх завдань: напр., філософією- для з ' ясування специфіки народного світогляду чи природи відображення соціальної дійсності в свідомості народної маси. Однак наукові дисципліни із своїми завданнями теоретичного плану не спроможні навіть спільними зусиллями вичерпати головний зміст джерельної інформації такого типу.
Виходом з цього становища, з нашої точки зору, може бути завершення розпочатого в середині ХХ ст. процесу оформлення самостійної наукової дисципліни( галузі) в структурі історичної науки. Аргументом на користь появи нової дисципліни, яку й доцільно назвати суспільною думкою, є соціальна функція даної сукупності фактів, що акумулювала в собі народну оцінку суспільного життя впродовж того або іншого історичного періоду. Така оцінка не становить « професійного » інтересу для інших наукових дисциплін.
Отже, історія суспільної дУЛ / КlI- самостійна lІаукова дисципліна( г а­ лузь), складова частиІІа структури історичної lІауки, яка вивчає ставлення людей до актуалыllхx проблем соціального;JlC иття та іх уявлеllllЯ про бажаІІі зміни в IІЬОМу.
Мета, яка стоїть перед історією суспільної думки полягає у докладному вивченні того, наскільки соціально-поліТl'чні умови доби відповідають потребам і вимогам людей, наскільки вони сприяють всебічному розвитку особи( або- не відповідають і не сприяють). Задоволення життєво важливих інтересів членів суспільства є безпомилковим критерієм цивілізованості та духовної культури останнього.
Проте у цих співвідношеннях існує одна суттєва деталь, що потребує неодмінного врахування. Добре відомо, що реальні можливості дійсності значно відстають від бажань людей, а тому, аналізуючи ці бажання, треба обов ' язково з ' ясувати наявність об ' єктивних умов для їх реалізації. А вже після того дивитися, як інтереси людей відображені у пол ітиці урядових органів, місцевої адміністрації, у діяльності політичних партій та громадських організацій. Мета історії суспільної думки конкретизується у гі завдаllНЯХ:- виявити коло актуальних проблем, що протягом певного часу хвилюють майже все суспільство;
- встановити нагальні питання, які турбують тільки представників того або іншого класу( верстви, прошарку);
-з ' ясувати вплив невирішених проблем на соціальні взаємовідносини, відносини між суспільством і владою, особою і суспільством і т. п.;