Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 17

Всryп
--
16
основі ряду традиці йних наук (філософія, соціологія, право, економі ка
і т.д.), які в ивчають загальні зако номірності й механізми окремих сфер
сус п ільного життя. У зв ' язку із цим історик е кономічної ч и політичної
науки аналізує вчення, концепції, теорії, а до суджень, що не вийшли з
теоретичного « горнила» , став иться з недов ірою, я к до своєрідного фона,
придатного виключ но для необов ' язкових ілюстрацій. Спеціально таки­
ми судженнями і оцінками він не займається.
Так, у 1 997 р . нобелівськими лауреатами стали американські вче н і
Р. Мертон і М . Шолс, які віднайшли ф ормулу, що допомагає передбачи­
ти поведі нку цін акцій на фондових б іржах. Формула в ідкрила природу
обігу акцій, а не ставлення людей до коливань їх цін.
Другий метод осягнення дійсності, прагматичний, має більш широ­
кий діапазон прояв ів людської св ідомості, ніж науков ий, і породжує ве­
ликий комплекс матеріал і в , якого майже не торкаються вчені «визнаних»
дисципл і н . Матеріал цей - оцінка тими чи іншими верствами обставин
власного існування . Судження людей про оточуюче соціальне (або при­
родне) середовище в даному в ипадку теоретич но не оформлені, вони - не
результат наукових розв ідок, а тому і не становлять упорядкованої « с и­
стеми ідей» (Л . Пушкарьов), « і сторії світоглядів» (Б. Чагін) і , зрозуміло,
не піднімаються до « соціально-філософського» (Л . Коган) рівня.
Таким ч ином, м и маємо дві великі сукупності фактичного матеріалу:
1 ) вчення, концепції, теорії; 2) спонтанні, теоретично не оброблені
судження сучасників про умови власного життя і діяльно сті . Перша
з н их здав на належить традиційним науковим дисципл і нам, а дру­
га - зал ишається до сьогодн і нічийною і становить «резерв» даних для
інш их наукових дисципл і н (передусім гуман ітарних) разом узятих, го­
ловним чином для історії і філософії.
Саме цей прагматичний, « нічийний», комплекс фактів і не дає
можливості ч ітко визначити предмет суспільної думки, бо вда­
ло .поєднати той комплекс з теоріями та концепціями у межах одні єї
нау кової дисципл і н и неможливо. Наукові дисципл іни виявляють зас ади,
загальні принципи, закономірності соціал ьного буття, уникаючи конкре­
тики, що нерідко залежить від випадкового з б і гу обставин. Під прагма­
тичним кутом зору со ціальна дійсність - то насамперед конкретні факти,
умови суспільного життя, неповторні за і ншого ч асу. Центром тяжіння
в такому підході до дійсності є людина, ії матеріальні й духовні потре­
б и . Саме в такому ракурсі оцінюються е кономічні, політичні, правов і ,
соціальні факти та явища. Важлива, таким ч ином, не наукова ї х природа,
не закономірності їх генезису й трансформації, а вплив на соціальне с а­
мопочуття людей.