Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 16

8сryп
--
15
Незважаюч и на безперечні здобутки у визначенні предмета суспільної
думки, вона ще не отримала належного в изнання в с истемі гуман ітар них
наук. у нов ітньому « Словаре исторических терминов» (СПб . , 1 999)
знайдемо статті «Общественное мнение» , « Идеология» та ін., але там
навіть не з гадується суспільна думка. В ідсутнє це поняття також у книзі
« Історична наука: Термінологічний та п онятійний довідник» (К . : Вища
школа, 2002). Головною причиною Є, м ожливо, та обставина, що доте­
пер чітко не окресле ні ні предмет суспіл ьної думки, ні її відм інності від
інших сус п іл ьствознавчих дисциплін.
Які ж основні міркування висловлені до цього часу по предмету
сус пільної думки? Загалом їх можна налічити три: 1 ) суспільна думка
має займатися філософськими, зокрема - гносеологічними, питаннями
соціального п ізнання ; 2) ототожнення (або збл иження) суспільної думки
з ідеологією ; 3) вона повинна включ ати ті розділ и інших гуманітар них
дисциплін, які спрямовані на дослідже ння актуальних проблем дійсност і .
Фактично ж п і д суспільною думкою розуміють я кусь с пільну фун к цію
традиційних соціально-гуманітарних дисципл і н або ж - що, мабуть,
точ ніше - метод комплексного досл ідження сукупності різ номанітних
о цінок, концепцій, вчень щодо суспільного життя .
Деякі сучасні роздуми н ад епістемологією м істять у собі заперечен­
ня дисциплі нарної структури наукового знання, тому що вона, мовляв,
« заганяє у шори» увагу досл ідника, позбавляє можливості простор іше
подивитись на всю мережу причинно-насл ідкових з в ' язків. У цьому
застереженні є чимала доля правди, але б іда якщо й Є, то вона криється
не в дисципл інарній структурі, а у її абсолютизації. Роз поділ наукового
з нання по дисциплінам слід сприймати як інструме нт його впорядкуван­
ня по мірі зростання і глибшого вивчення реального світу. Паралельно
вже з кінця ХІХ ст. вче ні визнали доціл ьність використання багато­
факторного метода, а в другій половині ХХ ст. широко вел и пошуки на
«стику наук» та засто совували м іждис циплінарні підходи. Тому на су­
часному етапі немає нагал ьної потреби в ідмовлятися в ід дисциплінарної
організації науки.
Отже, що таке сус пільна думка і до я кої галузі науки і ї варто
віднести? Розпочнемо з того, що « роздуми суспільства про само го себе»
(л. Коганl4) в исту пають у різноманітних формах і є результатом різних
методів пізнання: теоретичного й прагматичного. Перши й л ежить в
14 [(огаи ЛА. К вопросу о предмете иетории общественной мы
лии // ВОПРОСЬІ ф илосо ф ИИ.
1 977. N� 5. С. 137; Його.?/(". О снсци ф ике общественной МЬІСЛИ И ее развития// Методологические
проблсмЬІ С. 59-60.
...